Аудиторська компанія ВСЕСВІТ-АУДИТ, м.Київ

Раскрытие информации по МСФО. Решение КЦБФР №1033 от 30.06.2010г.

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

РІШЕННЯ

«30» червня 2010 р.                     м. Київ                                    № 1033

Про схвалення Інформаційного листа
Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку «Щодо розкриття

на фондовому ринку інформації про
діяльність публічних акціонерних
товариств на основі міжнародних
стандартів фінансової звітності»

Відповідно до ч.6 ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV, за результатами обговорення членами Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів проблематики впровадження учасниками ринку зазначеної норми Закону України,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А:

1. Схвалити Інформаційний лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Щодо розкриття на фондовому ринку інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності» для інформування керівників, головних бухгалтерів й аудиторів публічних акціонерних товариств (додається).

2. Члену Комісії, Голові Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів Мозговому О.М. забезпечити організацію круглого столу з обговорення питання додаткового розкриття інформації про свою діяльність публічними акціонерними товариствами за участю професійних учасників ринку цінних паперів та членів Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів.

3. Управлінню із забезпечення діяльності Голови Комісії, організації роботи засідань Комісії та міжнародних зв’язків (Піскун Н.С.) забезпечити опублікування рішення відповідно до законодавства.

4. Адміністративно-господарському департаменту забезпечити оприлюднення рішення, відповідно до Порядку функціонування та інформаційного наповнення веб-порталу ДКЦПФР, на веб-сайті Комісії.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Мозгового  О.М.

Голова Комісії                                                                Д.ТЕВЕЛЄВ

Керівникам, головним бухгалтерам і

аудиторам публічних акціонерних товариств.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ З ЦІННИХ

ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

Щодо розкриття на фондовому ринку

інформації про діяльність публічних

акціонерних товариств на основі

міжнародних стандартів фінансової

звітності

З метою реалізації частини 6 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР) пропонує більш детально ознайомитися з інформацією безпосередньо з Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

Це дозволить керівникам, головним бухгалтерам і аудиторам учасників ринку цінних паперів суттєво покращити якість інформації, яка розкривається на ринку цінних паперів, а також зробить фінансову звітність учасників фондового ринку більш прозорою та зрозумілою для інвесторів.

Застосування МСФЗ є також одним із чинників вдосконалення системи корпоративного управління, розробки та прийняття кодексів етики акціонерними товариствами.

Суттєвий вплив на інвестиційний клімат країни має показник транспарентності, саме з метою його підвищення ДКЦПФР інформує про структуру та склад інформації, що розкривається у відповідності до вимог МСФЗ.

Інформацію безпосередньо з МСФЗ наведено у додатку цього листа.

Додаток на 56 арк.

Член Комісії                                                               О.Мозговий

Додаток

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1

«Подання фінансових звітів»

Фінансові звіти

Призначення фінансових звітів

Фінансові звіти є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб’єкта господарювання. Метою фінансових звітів є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансові звіти також демонструють результати того, як управлінський персонал розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансові звіти надають таку інформацію про суб’єкт господарювання:

a)   активи;

б)  зобов’язання;

в)   власний капітал;

г)   дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки;

ґ)   внески та виплати власникам, які діють згідно з їх повноваженнями власників;

д) грошові потоки.

Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансових звітів спрогнозувати майбутні грошові потоки суб’єкта господарювання і, зокрема, час надходження та впевненість.

Повний комплект фінансових звітів

Склад повного комплекту фінансових звітів такий:

а)   звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б)  звіт про сукупні прибутки та збитки за період;

в)   звіт про зміни у власному капіталі за період, який відображає:

г)   звіт про рух грошових коштів за період;

ґ)   примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснювальні примітки;

д)  звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своїх фінансових звітів, або коли він перекласифікує статті своїх фінансових звітів.

Суб’єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, окрім тих, що використовуються у цьому Стандарті.

11.  Суб’єкт господарювання подає з однаковою значимістю всі фінансові звіти повного комплекту фінансових звітів.

12.  Як дозволяє параграф 81, суб’єкт господарювання може подавати компоненти прибутку або збитку або як частину єдиного звіту про сукупні прибутки та збитки, або в окремому звіті про прибутки та збитки. Якщо подається звіт про прибутки та збитки, то він входить до повного комплекту фінансових звітів і має бути уміщений безпосередньо перед звітом про сукупні прибутки та збитки.

13.  Багато суб’єктів господарювання подає (окремо від фінансових звітів) фінансовий огляд, складений управлінським персоналом, з описом і поясненням основних особливостей фінансових результатів діяльності та фінансового стану суб’єкта господарювання, а також основних невизначеностей, які стоять перед ним. Такий звіт може містити огляд:

а)   основних чинників і впливів, які визначають фінансові результати діяльності, у тому числі змін у середовищі, у якому діє суб’єкт господарювання, реакції суб’єкта господарювання на ці зміни та їхній вплив, опис політики суб’єкта господарювання щодо інвестицій для збереження та покращання фінансових результатів діяльності, включаючи політику щодо дивідендів;

б)  джерел фінансування суб’єкта господарювання та запланованого співвідношення його зобов’язань та власного капіталу;

в)   ресурсів суб’єкта господарювання, не визнаних у балансі відповідно до МСФЗ.

14.       Багато суб’єктів господарювання подають, окрім фінансових звітів, висновки та інші документи (наприклад, екологічні звіти та звіти про додану вартість), особливо в тих галузях, де суттєвими є екологічні чинники і де робітники вважаються важливою групою користувачів. Звіти та інші документи, подані крім фінансових звітів, не входять до сфери застосування МСФЗ.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2

«Запаси»

Розкриття інформації

36. У фінансових звітах слід розкривати:

а)  облікові політики, прийняті для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б)   загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, прийнятними для суб’єкта господарювання;

в)   балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації мінус витрати на продаж;

г)   суму запасів, визнаних як витрати періоду;

ґ)   суму будь-якого часткового списання запасів, визнану як витрати періоду згідно з параграфом 34;

д)   суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, визнану як зменшення суми запасів, яка визнана як витрати періоду згідно з  параграфом 34;

е)   обставини або події, що спричинили сторнування часткового списання запасів згідно з параграфом 34; та

є)    балансову вартість запасів, переданих як застава для гарантії зобов’язань.

37. Інформація про балансову вартість різних видів утримуваних запасів та про ступінь змін у цих активах є важливою для користувачів фінансових звітів. Загальна класифікація запасів така: товари, виробничі запаси, виробничі допоміжні матеріали, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Запаси виконавця послуг можуть бути описані як незавершене виробництво.

38. Сума запасів, визнана як витрата протягом періоду, яку часто називають собівартістю продажу, складається з тих витрат, що були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів, нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормативних сум виробничої собівартості запасів. Обставини суб’єкта господарювання можуть також виправдати включення інших витрат, таких як витрати на збут.

39. Деякі суб’єкти господарювання приймають такий формат звіту про прибутки та збитки, який спричиняє розкриття інших сум замість визнання собівартості запасів як витрати періоду. Згідно з цим іншим форматом суб’єкт господарювання подає аналіз витрат, застосовуючи класифікацію, що базується на характері витрат. У цьому випадку суб’єкт господарювання розкриває інформацію про витрати, визнані як витрати на сировину та витратні матеріали, витрати на оплату праці та інші операційні витрати разом із сумою чистої зміни в запасах за період.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 7

«Звіт про рух грошових коштів»

Подання звіту про рух грошових коштів

10. Звіт про рух грошових коштів повинен відображати грошові потоки протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову.

11. Суб’єкт господарювання подає грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його бізнесу. Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан суб’єкта господарювання і суму його грошових коштів та їх еквівалентів. Таку інформацію можна також використовувати для оцінки взаємозв’язку наведених вище видів діяльності.

12. Одна операція може охоплювати грошові потоки, різні за класифікацією. Наприклад, коли погашення позики грошовими коштами складається з відсотків та основної суми боргу, відсотки можна класифікувати як операційну діяльність, а основну суму боргу – як фінансову.

Операційна діяльність

13. Сума грошових потоків від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою операції суб’єкта господарювання генерують грошові кошти, достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності суб’єкта господарювання, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Інформація про конкретні компоненти минулих грошових потоків є корисною разом з іншою інформацією для прогнозування майбутніх грошових потоків від операційної діяльності.

14. Грошові потоки від операційної діяльності визначаються переважно основною діяльністю суб’єкта господарювання, яка приносить дохід. Таким чином, вони є, як правило, результатом операцій та інших подій, які підпадають під визначення прибутку або збитку. Прикладами грошових потоків від операційної діяльності є:

а)   надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг;

б)  надходження грошових коштів від роялті, авторських гонорарів, комісійних, а також інший дохід;

в)   виплати грошових коштів постачальникам товарів та послуг;

г)   виплати грошових коштів працівникам та виплати за їх дорученням;

ґ)   надходження грошових коштів і виплати грошових коштів страхової компанії за премії та позови, ануїтети та інші виплати за полісами;

д)  виплати грошових коштів або компенсація податків на прибуток, якщо вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю; та

е)   надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними для дилерських або торговельних цілей.

Деякі операції, наприклад продаж об’єкта основних засобів, можуть приносити прибуток або збиток, що є складовою визнаного прибутку або збитку. Грошові потоки, пов’язані з такими операціями є грошовими потоками від інвестиційної діяльності. Однак, виплати грошових коштів для виробництва або придбання активів, утримуваних для оренди, іншим особам і в подальшому утримуваних для продажу, як описано в параграфі 68А МСБО 16 “Основні засоби”, є грошовими потоками від операційної діяльності. Надходження грошових коштів від орендної плати і наступний продаж таких активів  також є грошовими потоками від операційної діяльності.

15. Суб’єкт господарювання може утримувати цінні папери та позики для проведення з ними біржових операцій або торгівлі ними; у такому випадку вони подібні до товарів, придбаних спеціально для перепродажу. Отже, грошові потоки, що є результатом придбання або продажу дилерських цінних паперів чи таких, які обертаються на ринку, класифікується як операційна діяльність. Так само, аванси грошовими коштами і позики, здійснені фінансовими установами, також, звичайно, класифікуються як операційна діяльність, оскільки вони пов’язані з основною діяльністю суб’єкта господарювання, яка приносить дохід.

Інвестиційна діяльність

16. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від інвестиційної діяльності, є важливим, оскільки грошові потоки відображають, якою мірою здійснювалися видатки на ресурси, призначені для генерування майбутнього прибутку і майбутніх грошових потоків. Прикладами грошових потоків, що виникають від інвестиційної діяльності, є:

a)   виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Ці виплати охоплюють також ті, що пов’язані з капіталізованими витратами на розробки та будівництво власними силами;

б)  надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів;

в)   виплати грошових коштів для придбання власного капіталу або боргових інструментів інших суб’єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торговельних цілей);

г)   надходження грошових коштів від продажу власного капіталу або боргових інструментів інших суб’єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж надходження за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торговельних цілей);

ґ)   аванси грошовими коштами та позики, надані іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою);

д)  надходження грошових коштів від повернення авансів та позик (інших, ніж аванси та позики фінансової установи), наданих іншим сторонам;

е)   виплати грошових коштів за ф’ючерсними і форвардними контрактами, опціонами та контрактами “своп”, окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або виплати класифікуються як фінансова діяльність; та

є)   надходження грошових коштів від ф’ючерсних і форвардних контрактів, опціонів та контрактів “своп”, окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.

Коли контракт відображається в обліку як хеджування визначеної позиції, грошові потоки за контрактом класифікуються так само, як грошові потоки за позицією, що хеджується.

Фінансова діяльність

17. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від фінансової діяльності, є важливим, оскільки воно корисне для передбачення претензій щодо майбутніх грошових потоків з боку тих, хто надає капітал суб’єктові господарювання. Прикладами грошових потоків, що виникають від фінансової діяльності, є:

а)   надходження грошових коштів від випуску акцій або інших інструментів власного капіталу;

б)  виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій суб’єкта господарювання;

в)   надходження грошових коштів від випуску незабезпечених боргових зобов’язань, позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших коротко- або довгострокових позик;

г)   виплати грошових коштів для погашення позик; та

ґ)         виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов’язаної з фінансовою орендою.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  8

«Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»

Розкриття інформації

39. Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про характер та суму зміни в обліковій оцінці, яка впливає на поточний період або, за очікуванням, впливатиме на майбутні періоди, за винятком розкриття інформації про вплив на майбутні періоди, якщо неможливо попередньо оцінити такий вплив.

40.       Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито, тому що неможливо попередньо оцінити його, суб’єктові господарювання слід розкрити інформацію про цей факт.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  10

«Події після звітного періоду»

Розкриття інформації

Дата затвердження до випуску

17. Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники суб’єкта господарювання або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансових звітів після випуску, суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт.

18. Для користувачів важливо знати, коли фінансові звіти затверджено до випуску, оскільки фінансові звіти не відображають події після цієї дати.

Оновлення розкриття інформації про умови на кінець звітного періоду

19. Якщо суб’єкт господарювання після звітного періоду отримує інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду, йому слід оновити розкриття інформації, пов’язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації.

20.       В деяких випадках суб’єктові господарювання необхідно оновити розкриття інформації у своїх фінансових звітах для відображення інформації, отриманої після звітного періоду, навіть якщо ця інформація не впливає на суми, які він визнає у фінансових звітах. Приклад необхідності оновити розкриття інформації: після звітного періоду отримано відомості, що непередбачене зобов’язання існувало на кінець звітного періоду. На додаток до розгляду того, чи слід визнати або змінити забезпечення згідно з МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені події”, суб’єкт господарювання оновлює розкриття інформації про непередбачене зобов’язання з урахуванням цих відомостей.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  11

«Будівельні контракти»

Розкриття інформації

39. Суб’єкт господарювання повинен розкрити:

а)  суму доходу від контракту, визнану як дохід за певний період;

б)  методи, використані для визначення доходу від контракту, визнаного за певний період;

в)  методи, використані для визначення ступеня завершеності незавершеного контракту.

40. Для контрактів, не завершених на кінець звітного періоду, суб’єктові господарювання слід розкривати кожен із таких пунктів:

a)  сукупну суму понесених витрат і визнані прибутки (за вирахуванням визнаних збитків) на певну дату;

б)  суму отриманих авансових платежів;

в)  суму утриманих коштів.

41. Утримані кошти – це суми проміжних рахунків, які не виплачуються до виконання умов, визначених у контракті для оплати таких сум або до виправлення дефектів. Проміжні рахунки – це суми, виставлені в рахунках за виконані роботи за контрактом, незалежно від того, чи були вони оплачені замовником. Авансові платежі – це суми, отримані підрядником до виконання пов’язаних з ними робіт.

42. Суб’єкт господарювання має відображати:

a)  валову суму до сплати замовниками за роботи, виконані згідно з контрактом, як актив;

б)  валову суму, до виплати замовникам за роботи, виконані згідно з контрактом, як зобов’язання.

43. Валова сума до сплати замовниками за виконані згідно з контрактом роботи – це чиста сума, яка складається з:

a)   понесених витрат плюс визнані прибутки,

за вирахуванням

б)  суми визнаних збитків і проміжних рахунків

для всіх незавершених контрактів, для яких понесені витрати плюс визнані прибутки (мінус визнані збитки) перевищують проміжні рахунки.

44. Валова сума до виплати замовникам за виконані згідно з контрактом роботи – це чиста сума, яка складається з:

a)   понесених витрат плюс визнані прибутки,

за вирахуванням

б)  суми визнаних збитків і проміжних рахунків

для всіх незавершених контрактів, для яких проміжні рахунки перевищують понесені витрати плюс визнані прибутки (мінус визнані збитки).

45. Суб’єкт господарювання розкриває інформацію про будь-які непередбачені зобов’язання та непередбачені активи відповідно до МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”. Непередбачені зобов’язання та непередбачені активи можуть виникати з таких статей, як витрати на гарантійний ремонт, рекламації, штрафи або можливі збитки.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  12

«Податки на прибуток»

Розкриття інформації

79. Інформацію про основні компоненти податкових витрат (доходу) слід розкривати окремо.

80. До компонентів податкових витрат (доходу) можуть належати:

a)   поточні податкові витрати (дохід);

б)  усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточного податку попередніх періодів;

в)   сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до виникнення та сторнування тимчасових різниць;

г)   сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;

ґ)   сума вигоди, що виникає від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення поточних податкових витрат;

д)  сума вигоди від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення відстрочених податкових витрат;

е)   відстрочені податкові витрати, що виникають від списання або сторнування попереднього списання відстроченого податкового активу відповідно до параграфа 56; та

є)   сума податкових витрат (доходу), що відноситься до тих змін облікової політики та помилок, які включаються в чистий прибуток чи збиток згідно з МСБО 8, оскільки їх не можна обліковувати ретроспективно.

81. Слід також окремо розкривати таку інформацію:

a)  сукупний поточний і відстрочений податок, пов’язаний зі статтями, що відображаються безпосередньо за дебетом або кредитом власного капіталу (див. параграф 62А);

аб) сума податку на прибуток, що відноситься до кожного компонента іншого сукупного прибутку (див. параграф 62 та МСБО 1 (переглянутий в 2007 р.)

б)  [вилучено];

в)  роз’яснення взаємозв’язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком. Таке роз’яснення подається у формах:

i)          числове узгодження сум податкових витрат (доходу) та добутку облікового прибутку, помноженого на ставку (ставки) оподаткування, що їх слід застосовувати, розкриваючи також інформацію про основу, за якою обчислювалися ставки оподаткування, які слід застосовувати,

або

ii)  числове узгодження сум середньої чинної ставки оподаткування та ставки оподаткування, що її слід застосовувати, розкриваючи також інформацію про основу, за якою обчислювалася ставка оподаткування, яку слід застосовувати;

г)   роз’яснення змін ставок оподаткування, що їх слід застосовувати, порівняно з попереднім обліковим періодом;

ґ)   сума (та дата закінчення терміну чинності) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг, за якими відстрочений податковий актив не визнається у звіті про фінансовий стан;

д)  сукупна сума тимчасових різниць, пов’язаних з інвестиціями в дочірні підприємства, відділення та асоційовані підприємства, а також із частками в спільних підприємствах, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не визнані (див. параграф 39);

е)   стосовно кожного типу тимчасової різниці та стосовно кожного типу невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг:

i)   сума відстрочених податкових активів і зобов’язань, що визнані в поданому звіті про фінансовий стан за кожний період;

ii)  сума відстроченого податкового доходу чи витрат, що визнані у прибутку або збитку, якщо вони не є очевидними зі змін сум, визнаних у звіті про фінансовий стан;

є)   стосовно припиненої діяльності – податкові витрати, пов’язані з:

i)   прибутком або збитком від припинення діяльності; та

ii)  прибутком або збитком від звичайної діяльності, пов’язаної з припиненою діяльністю за період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період;

ж)  сума податкових наслідків доходу від виплати дивідендів акціонерам суб’єкта господарювання, які були запропоновані або оголошені до затвердження фінансових звітів до випуску, але не визнані як зобов’язання у фінансових звітах;

з)   якщо об’єднання бізнесу, в якому суб’єкт господарювання є покупцем, спричиняє зміну в сумі, визнану для попереднього придбання ним відстроченого податкового активу (див. параграф 67), сума цієї зміни; та

и)  якщо відстрочені податкові вигоди, придбані при об’єднанні бізнесу, не визнаються на дату придбання, але визнаються після цієї дати (див. параграф 68), опис події або зміни в обставинах, які спричинили до визнання відстрочених податкових вигід.

82. Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про суму відстроченого податкового активу та характер свідчення, що підтверджує його визнання, якщо:

a)  використання відстроченого податкового активу залежить від майбутніх оподаткованих прибутків, які перевищують прибутки, які виникають від сторнування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню; та

б)  суб’єкт господарювання зазнав збитків у поточному або в попередньому періоді в податковій юрисдикції, до якої відноситься відстрочений податковий актив.

82A.                                           За обставин, наведених у параграфі 52A, суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про характер потенційних податкових наслідків доходу, які спричинять виплати дивідендів його акціонерам. Крім того, суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про суми потенційних податкових наслідків доходу, які можна визначити, а також про те, чи є потенційні податкові наслідки доходу такими, що їх не можна визначити.

83. [Вилучено]

84. Розкриття інформації згідно з вимогами параграфа 81 в) дає користувачам фінансових звітів змогу зрозуміти, чи взаємозв’язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком є незвичайним, чи ні, а також зрозуміти важливі чинники, які можуть вплинути на цей взаємозв’язок у майбутньому. На взаємозв’язок між податковими витратами (доходами) та обліковим прибутком можуть впливати такі чинники, як дохід, звільнений від оподаткування, витрати, які не підлягають вирахуванню при визначенні оподаткованого прибутку (податкового збитку), вплив податкових збитків і вплив закордонних ставок оподаткування.

85. Роз’яснюючи взаємозв’язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком, суб’єкт господарювання використовує ставку оподаткування, що підлягає застосуванню, та надає найбільш значущу інформацію користувачам фінансовим звітів. Часто найбільш значущою ставкою є внутрішня ставка оподаткування в країні, яка є місцем розташування суб’єкта господарювання. Ця ставка поєднує ставку оподаткування, що застосовується до загальнодержавних податків, та ставки, що застосовуються до місцевих податків, які обчислюються за майже однаковим рівнем оподаткованого прибутку (податкового збитку). Проте для суб’єкта господарювання, діяльність якого відбувається в кількох юрисдикціях, більш значущим може бути об’єднання окремих узгоджень, складених із використанням внутрішньої ставки оподаткування, існуючої в кожній окремій юрисдикції. Наведений далі приклад показує, як відбір ставки оподаткування, що підлягає застосуванню, впливає на подання числового узгодження.

86. Середня чинна ставка оподаткування – це податкові витрати (дохід), поділені на обліковий прибуток.

87. Часто неможливо обчислити суму невизнаних відстрочених податкових зобов’язань, що виникають від інвестицій у дочірні підприємства, відділення й асоційовані підприємства та частки в спільних підприємствах (див. параграф 39). Отже, цей Стандарт вимагає від суб’єкта господарювання розкривати інформацію про загальну суму основних тимчасових різниць, але розкриття інформації про відстрочені податкові зобов’язання не вимагається. Незважаючи на це, суб’єкти господарювання заохочуються до розкриття інформації про суми невизнаних відстрочених податкових зобов’язань (якщо це можливо), оскільки користувачі фінансових звітів можуть вважати цю інформацію корисною.

87A. Параграф 82A вимагає від суб’єкта господарювання розкривати інформацію про характер потенційних податкових наслідків доходу, які спричинять виплати дивідендів його акціонерам. Суб’єкт господарювання розкриває інформацію про важливі особливості систем оподаткування прибутків та чинники, які впливають на суму потенційних податкових наслідків дивідендів.

87Б. Іноді буде неможливо обчислити загальну суму тих потенційних податкових наслідків доходу, що будуть спричинені виплатою дивідендів акціонерам. Це може відбуватися, наприклад, якщо суб’єкт господарювання має багато закордонних дочірніх підприємств. Проте, навіть за таких обставин, деякі частини загальної суми можна легко визначити. Наприклад, у консолідованій групі материнське підприємство і деякі з його дочірніх підприємств могли вже сплатити податки на прибуток за вищою ставкою на нерозподілені прибутки і знати суму, що відшкодовуватиметься після виплати майбутніх дивідендів акціонерам з консолідованого нерозподіленого прибутку. В цьому випадку інформація про таку суму, що відшкодовується, розкривається. Якщо прийнятно, суб’єкт господарювання також розкриває інформацію про існування додаткових потенційних податкових наслідків доходу, які неможливо визначити. В окремих фінансових звітах материнського підприємства (якщо вони є) розкриття інформації про потенційні податкові наслідки доходу пов’язане з нерозподіленим прибутком материнського підприємства.

87В.   Від суб’єкта господарювання, який повинен надавати інформацію, зазначену в параграфі 82A, може також вимагатися надавати інформацію, пов’язану з тимчасовими різницями, що відносяться до інвестицій в дочірні підприємства, відділення та асоційовані підприємства або до часток участі в спільних підприємствах. У таких випадках суб’єкт господарювання враховує це при визначенні інформації, яку слід розкривати згідно з параграфом 82A. Наприклад, від суб’єкта господарювання може вимагатися розкриття інформації про сукупну суму тимчасових різниць, що відноситься до інвестицій в дочірні підприємства, щодо яких не були визнані відстрочені податкові зобов’язання (див. параграф 81 д). Якщо неможливо обчислити суми невизнаних відстрочених податкових зобов’язань (див. параграф 87), можуть бути суми потенційних податкових наслідків доходу, які неможливо визначити, що відносяться до таких дочірніх підприємств.

Суб’єкт господарювання розкриває інформацію про будь-які пов’язані з податками непередбачені зобов’язання та непередбачені активи відповідно до вимог МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”. Непередбачені зобов’язання та непередбачені активи можуть виникати, наприклад, від нерозв’язаних суперечок з податковими органами. Подібно до цього, якщо зміни ставок оподаткування або податкового законодавства запроваджуються або оголошуються після звітного періоду, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про будь-який суттєвий вплив таких змін на його поточні та відстрочені податкові активи і зобов’язання (див. МСБО 10 “Події після звітного періоду”).

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  16

«Основні засоби»

Розкриття інформації

73. У фінансових звітах слід розкривати для кожного класу основних засобів:

а)  бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;

б)  застосований метод амортизації;

в)   застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;

г)   валову балансову вартість та суму накопиченої амортизації (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду;

ґ)   узгодження балансової вартості на початок і кінець періоду, що відображає:

i)   приріст;

ii) активи, класифіковані як утримувані для продажу або включені до ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5, та інші вибуття;

iii) придбання в результаті об’єднань бізнесу;

iv)  збільшення або зменшення протягом певного періоду, які виникають у результаті переоцінок, за параграфами 31, 39 та 40, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або сторнованих в іншому сукупному доході відповідно до МСБО 36;

v)   збитки від зменшення корисності, визнані в прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

vi)  збитки від зменшення корисності, сторновані в прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

vii) амортизацію;

viii)  чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів з функціональної валюти в іншу валюту подання, включаючи переведення закордонної господарської одиниці у валюту подання суб’єкта господарювання, що звітує;

ix) інші зміни.

74. Фінансові звіти мають також розкривати таку інформацію:

а)  наявність та суми обмежень на права власності, а також основні засоби, передані у заставу для забезпечення зобов’язань;

б)  суму видатків, визнаних у балансовій вартості об’єкта основних засобів у ході його будівництва;

в)   суму контрактних зобов’язань, пов’язаних із придбанням основних засобів;

г)   суму компенсації, якщо її не розкрито окремо у звіті про сукупний дохід, від третіх сторін за об’єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, втрачені або віддані об’єкти, що включається до прибутку чи збитку.

75. Обрання методу амортизації та попередня оцінка строку корисної експлуатації активів є питаннями судження. Унаслідок цього розкриття інформації про прийняті методи та попередньо оцінені строки корисної експлуатації або норми амортизації надає користувачам фінансових звітів інформацію, яка дає їм змогу переглядати політику, обрану управлінським персоналом, та робити порівнювання з іншими суб’єктами господарювання. З подібних причин необхідно розкривати:

а)   амортизацію, незалежно від того, чи визнано її у прибутку чи збитку або як частину собівартості інших активів протягом періоду;

б)  накопичену амортизацію на кінець періоду.

76. Відповідно до МСБО 8, суб’єкт господарювання розкриває характер і вплив зміни в обліковій оцінці, які впливають у поточному періоді або очікується, що впливатимуть у подальших періодах. Щодо основних засобів, то розкриття такої інформації може бути результатом змін у попередніх оцінках стосовно:

а)   сум ліквідаційної вартості;

б)  попередньо оцінених витрат на демонтаж, переміщення чи відновлення об’єктів основних засобів;

в)   строків корисної експлуатації;

г)   методів амортизації.

77. Якщо об’єкти основних засобів наведено за переоціненими сумами, треба розкривати:

а)  дату набрання чинності переоцінки;

б)  залучення незалежного оцінювача;

в)   методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об’єктів;

г)   міру, якою справедлива вартість об’єктів була визначена безпосередньо шляхом посилання на спостережні ціни на активному ринку або нещодавні ринкові операції між незалежними сторонами або попередньо визначена із застосуванням інших методів оцінки вартості;

ґ)   для кожного переоціненого класу основних засобів – балансову вартість, яка була б визнана, якби активи обліковували за моделлю собівартості;

д)   дооцінку із зазначенням зміни за період та будь-яких обмежень щодо розподілу залишку акціонерам.

78. Відповідно до МСБО 36, суб’єкт господарювання додатково до інформації, що її вимагає параграф 73 г) від iv) до vi), розкриває інформацію про основні засоби, корисність яких зменшилась.

79. Користувачі фінансових звітів також можуть вважати доречною для їхніх потреб таку інформацію:

а)   балансову вартість основних засобів, що їх тимчасово не використовують;

б)  валову балансову вартість будь-яких повністю амортизованих основних засобів, які ще використовують;

в)   балансову вартість основних засобів, які вибули з активного використання та не класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5;

г)   якщо застосовується модель собівартості, то справедливу вартість основних засобів, якщо вона суттєво відрізняється від балансової вартості.

Отже, суб’єкти господарювання заохочуються до розкриття інформації про ці суми.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  17

«Оренда»

Розкриття

56. Додатково до виконання вимог МСФЗ 7 орендодавцям слід розкривати таку інформацію про операційну оренду:

а)  майбутні мінімальні орендні платежі за невідмовними угодами про операційну оренду в сукупному вигляді та за кожний з таких періодів:

i)   не більше одного року;

ii)  більше одного року, але не більше п’яти років;

iii) більше п’яти років;

б)  загальну суму непередбачених орендних платежів, визнану як прибуток за період;

в)   загальний опис угод орендодавця про оренду.

57.       Крім того, вимоги до розкриття інформації відповідно до МСБО 16, МСБО 36, МСБО 38, МСБО 40 та МСБО 41 застосовуються до активів орендодавців, наданих за угодами про операційну оренду.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  18

«Дохід»

Розкриття інформації

35. Суб’єкт господарювання має розкривати:

а)  облікові політики, прийняті для визнання доходу, включаючи методи, які застосовуються для визначення етапу завершення операцій, що передбачають надання послуг;

б)  суму кожної суттєвої категорії доходу, визнаного протягом певного періоду, включаючи дохід, отриманий від:

i)   продажу товарів;

ii)  надання послуг;

iii) відсотків;

iv)  роялті;

v)   дивідендів; і

в)   суму доходу, який виникає від обміну товарів або послуг, що включено до кожної суттєвої категорії доходу.

36.       Суб’єкт господарювання розкриває будь-які непередбачені зобов’язання та непередбачені активи відповідно до МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”. Непередбачені зобов’язання та непередбачені активи можуть виникати від таких статей, як витрати на гарантійне обслуговування, претензії, штрафні санкції або можливі збитки.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  19

«Виплати працівникам»

Розкриття інформації

141   Якщо є невизначеність щодо кількості працівників, які приймуть пропозицію про виплати при звільненні, існує непередбачене зобов’язання. Згідно з вимогами МСБО 37, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про непередбачене зобов’язання, якщо ймовірність вибуття при розрахунках не є віддаленою.

142   Згідно з вимогами МСБО 1, суб’єкт господарювання розкриває характер та суму витрат, якщо вони є суттєвими. Виплати при звільненні можуть призвести до витрат, інформацію про які треба розкривати, щоб задовольнити цю вимогу.

143   Згідно з вимогами МСБО 24, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про виплати при звільненні основному управлінському персоналові.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  20

«Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу»

Розкриття інформації

39. Розкриттю підлягає така інформація:

а)  облікова політика, прийнята для державних грантів, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів;

б)  характер та обсяг державних грантів, визнаних у фінансових звітах, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб’єкт господарювання має пряму вигоду;

в)   невиконані умови та інші непередбачені події, які супроводжують надання державної допомоги, що була визнана.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  21

«Вплив змін валютних курсів»

Розкриття інформації

  1. Посилання на “функціональну валюту” в параграфах 53 та 55-57 застосовуються (у випадку групи) до функціональної валюти материнського підприємства.
  2. Суб’єкті господарювання розкриває:

а)       суму курсових різниць, визнаних у прибутку або збитку, за винятком тих, що виникають від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку чи збитку згідно з МСБО 39;

б)       чисті курсові різниці, визнані в іншому сукупному прибутку та накопичені в окремому компоненті власного капіталу, а також узгодження суми таких курсових різниць на початок та кінець періоду.

  1. Коли валюта подання відрізняється від функціональної валюти, слід зазначити цей факт разом із розкриттям інформації про функціональну валюту та про причину застосування іншої валюти подання.
  2. Коли відбувається зміна функціональної валюти або суб’єкта господарювання, що звітує, або суттєвої закордонної господарської одиниці, слід розкрити цей факт і причину зміни функціональної валюти.
  3. Коли суб’єкт господарювання подає свої фінансові звіти в іншій валюті, ніж його функціональна валюта, він визначає фінансові звіти як такі, що відповідають МСФЗ, тільки якщо вони відповідають усім вимогам МСФЗ, включаючи метод переведення, встановлений у параграфах 39 і 42.
  4. Інколи суб’єкт господарювання подає свої фінансові звіти або іншу фінансову інформацію у валюті, яка не є його функціональною валютою, не виконуючи вимоги параграфа 55. Наприклад, суб’єкт господарювання може конвертувати в іншу валюту тільки окремі статті з його фінансових звітів. Або суб’єкт господарювання, функціональна валюта якого не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, може переводити фінансові звіти в іншу валюту шляхом переведення всіх статей за найостаннішим курсом при закритті. Такі переведення не відповідають МСФЗ, а тому слід розкрити інформацію, зазначену в параграфі 57.
  5. Коли суб’єкт господарювання наводить свої фінансові звіти або іншу фінансову інформацію в іншій валюті, ніж його функціональна валюта або валюта подання, і не виконуються вимоги параграфа 55, йому слід:

а)       чітко ідентифікувати інформацію як додаткову, щоб відрізнити її від інформації, що відповідає МСФЗ;

б)       розкривати інформацію про валюту, в якій наводиться додаткова інформація;

в) розкривати інформацію про функціональну валюту суб’єкта господарювання та метод переведення, використаний для визначення додаткової інформації.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  23

«Витрати на позики»

Розкриття інформації

26. Суб’єкт господарювання розкриває:

а)  суму витрат на позики, капіталізовану протягом періоду;

б)        норму капіталізації, яка використовується для визначення суми витрат на позики, які підлягають капіталізації.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  24

«Розкриття інформації про зв’язані сторони»

  1. Відносини між материнським підприємством та його дочірніми підприємствами слід розкривати незалежно від наявності операцій між цими зв’язаними сторонами. Суб’єкт господарювання повинен розкривати назву материнського підприємства, а також кінцевої контролюючої сторони, якщо вона має іншу назву. Якщо жодна з цих сторін не готує фінансових звітів, які підлягають оприлюдненню, слід зазначати назву материнського підприємства вищого рівня, яке складає такі звіти.

13. Для того, щоб користувач фінансових звітів зміг сформувати точку зору стосовно впливу відносин між зв’язаними сторонами на суб’єкт господарювання, доцільно розкривати відносини між зв’язаними сторонами там, де є контроль, незалежно від наявності операцій між зв’язаними сторонами.

14. Визначення відносин зв’язаних сторін між материнським підприємством та його дочірніми підприємствами слід розкривати додатково до вимог щодо розкриття інформації, що містяться у МСБО 27, МСБО 28 і МСБО 31, які вимагають наводити відповідний перелік і опис суттєвих інвестицій у дочірні, асоційовані та спільно контрольовані суб’єкти господарювання.

15. Якщо ні материнське підприємство ані кінцева контролююча сторона не готують фінансових звітів, що підлягають оприлюдненню, суб’єкт господарювання повинен розкривати назву материнського підприємства вищого рівня, яке складає такі звіти. Материнським підприємством вищого рівня у такій групі є материнське підприємство, яке перебуває на наступному щаблі безпосередньо за материнським підприємством, яке складає консолідовані фінансові звіти для оприлюднення.

16. Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію щодо компенсації провідному управлінському персоналові, яка подається загальною сумою, а також окремо для кожної із наведених далі категорій:

a)  короткострокові виплати працівникам;

б)  виплати по закінченні трудової діяльності;

в)  інші довгострокові виплати працівникам;

г)   виплати при звільненні;

ґ)   платіж на основі акцій.

17. У разі здійснення операцій між зв’язаними сторонами суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію про характер відносин зв’язаних сторін, а також інформацію про здійснені операції і сальдо заборгованості, яка є необхідною для розуміння потенційного впливу цих відносин на фінансові звіти. Ці вимоги до розкриття інформації визначені додатково до вимог, наведених у параграфі 16 щодо розкриття інформації про компенсацію провідному управлінському персоналові. Розкриття інформації має, щонайменше, включати:

a)  суму операцій;

б)  суму сальдо заборгованості, а також:

i) його строки і умови, включаючи інформацію про наявність забезпечення і характер відшкодування, яке буде надане при погашенні, та

ii) детальну інформацію щодо будь-яких гарантій, наданих чи отриманих;

в)  резерв сумнівних боргів, пов’язаних із сумою сальдо заборгованості;

г)   витрати, визнані протягом періоду відносно безнадійної або сумнівної заборгованості зв’язаних сторін.

18. Інформацію, розкриття якої вимагає параграф 17, слід подавати окремо за кожною із таких категорій:

a)  материнське підприємство;

б)  суб’єкти господарювання, які мають спільний контроль або суттєвий вплив на певний суб’єкт господарювання;

в)  дочірні підприємства;

г)   асоційовані підприємства;

ґ)   спільні підприємства, у яких даний суб’єкт господарювання виступає контролюючим учасником;

д)  провідний управлінський персонал суб’єкта господарювання або його материнського підприємства;

е)   інші зв’язані сторони.

19. Класифікація сум дебіторської та кредиторської заборгованості зв’язаних сторін за різними категоріями (як це вимагається в параграфі 18) є продовженням вимог до розкриття інформації, визначених у МСБО 1 “Подання фінансових звітів”. Цей Стандарт вимагає подавати інформацію у звіті про фінансовий стан або в примітках до фінансових звітів. Перелік категорій розширено, щоб забезпечити всеохопний аналіз сальдо заборгованості зв’язаних сторін, і він застосовується до операцій між зв’язаними сторонами.

20. Далі наведено приклади операцій, які підлягають розкриттю, якщо вони здійснюються зі зв’язаною стороною:

a)   придбання або продаж товарів (готових або напівфабрикатів);

б)  придбання або продаж нерухомості та інших активів;

в)   надання або отримання послуг;

г)   оренда;

ґ)   передача досліджень та розробок;

д)  передача за ліцензійними угодами;

е)   передача за фінансовими угодами (зокрема, позики та внески власного капіталу в грошовій або в натуральній формі);

і)   надання гарантій або застави;

іі) погашення зобов’язань від імені суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання від імені іншої сторони.

Участь материнського або дочірнього підприємства у визначеній програмі виплат, яка розподіляє ризики між підприємствами групи, є операцією між зв’язаними сторонами (див. параграф 34В МСБО 19).

21. Розкриття інформації про те, що операції зі зв’язаними сторонами були здійснені на умовах, еквівалентних умовам, що домінують в операціях між незалежними сторонами, здійснюється тільки за можливості обґрунтування таких умов.

22.       Статті, подібні за характером, можуть розкриватися сукупно, крім випадків, коли окреме розкриття є необхідним для розуміння впливу операцій зв’язаних сторін на фінансові звіти суб’єкта господарювання.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  26

«Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення»

Розкриття інформації

34. Фінансові звіти за програмами пенсійного забезпечення з визначеним внеском чи з визначеною виплатою повинні містити також таку інформацію:

a)  звіт про зміни в чистих активах, наявних для виплат;

б)  стислий виклад суттєвих аспектів облікових політик;

в)  опис програми пенсійного забезпечення та вплив будь-яких змін у програмі протягом звітного періоду.

35. Фінансові звіти, які надає програма пенсійного забезпечення (в разі доречності), включають:

a)   звіт про чисті активи, наявні для виплат, із розкриттям:

i)   відповідним чином класифікованих активів на кінець періоду;

ii)  бази, використаної для оцінки активів;

iii) детальної інформації щодо інвестиції, яка перевищує 5% чистих активів, наявних для виплат, або 5% цінних паперів будь-якого класу чи типу;

iv) детальної інформації про будь-яку інвестицію в працівника;

v)  зобов’язань, інших ніж актуарна теперішня вартість обіцяних пенсій;

б)  звіт про зміни в чистих активах, наявних для виплат, у якому вказують:

i)   внески працедавців;

ii)  внески працівників;

iii) доходи від інвестицій, такі як відсотки та дивіденди;

iv) інші доходи;

v)  сплачені виплати або виплати, що підлягають сплаті (які аналізуються, наприклад, як виплати пенсії у випадку смерті та втрати працездатності, а також одноразові виплати);

vi) адміністративні витрати;

vii) інші витрати;

viii) податки на прибуток;

ix) прибутки та збитки від продажу інвестицій та зміни у вартості інвестицій;

x)  переведення коштів до інших програм пенсійного забезпечення та з них;

в)   опис політики фінансування програми;

г)   для програм з визначеною виплатою – актуарну теперішню вартість обіцяних пенсій (серед яких можна розрізнити гарантовані та негарантовані виплати), котра базується на виплатах, обіцяних згідно з умовами програми, на обсязі наданих послуг на дату з використанням поточних або прогнозованих рівнів заробітної плати; ця інформація може бути включена до супровідного звіту актуарія і повинна розглядатися у зв’язку з відповідною фінансовою звітністю;

ґ)   для програм з визначеною виплатою – опис суттєвих актуарних припущень та методу, використаного для обчислення актуарної теперішньої вартості обіцяних пенсій.

36. Звіт щодо програми пенсійного забезпечення містить опис програми у вигляді складової частини фінансової звітності або у вигляді окремого звіту. До нього можуть включатися:

a)   назви працедавців і груп працівників, охоплених програмою пенсійного забезпечення;

б)  кількість учасників, які отримують виплати, та кількість інших учасників, класифікованих відповідним чином;

в)   тип програми – з визначеним внеском або визначеною виплатою;

г)   примітка щодо того, чи учасники програми роблять до неї внески;

ґ)   опис розміру пенсій, обіцяних учасникам;

д)  опис будь-яких умов припинення програми;

е)   зміни в пунктах від а) до д) протягом звітного періоду.

Як правило, робляться посилання на інші документи, які користувачам нескладно отримати і в яких наводиться опис програми пенсійного забезпечення і включається лише інформація про подальші зміни.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  27

«Консолідовані та окремі фінансові звіти »

Розкриття інформації

41. У консолідованих фінансових звітах слід розкривати таку інформацію:

а)   характер відносин між материнським підприємством та дочірнім підприємством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві, прямо чи непрямо, понад половиною голосів;

б)  причини, внаслідок яких володіння (пряме чи непряме через дочірні підприємства) понад половиною голосів або потенційним правом голосу в об’єкті інвестування не є контролем;

в )  кінець звітного періоду фінансових звітів дочірнього підприємства, якщо ці фінансові звіти використовуються для складання консолідованих фінансових звітів) та дата (або охоплений у звітах період) відрізняється від дати та періоду фінансових звітів материнського підприємства, а також причини, через які використовується інша дата (або період);

г)        характер і міра будь-яких суттєвих обмежень (наприклад, у результаті угод про запозичення або нормативних вимог) здатності дочірнього підприємства передавати кошти материнському підприємству у вигляді дивідендів у грошовій формі або повернення кредитів та авансів;

ґ )       перелік, який показує вплив будь-яких змін частки власності материнського підприємства в дочірньому підприємстві, що не призводять до втрати контролю за власним капіталом, який відноситься до власників материнського підприємства;

д)       якщо втрачається контроль за дочірнім підприємством, материнське підприємство розкриває інформацію про прибуток або збиток (якщо є), визнаний відповідно до параграфу 34:

i)        частину цього прибутку чи збитку, що відноситься до визнання будь-якої інвестиції, збереженої у колишньому дочірньому підприємстві за її справедливою вартістю на дату втрати контролю;

ii)       статтю (статті) у звіті про сукупні прибутки та збитки, в якому визнається прибуток або збиток (якщо він не подавався окремо в звіті про сукупні прибутки та збитки).

42. Якщо окремі фінансові звіти складаються для материнського підприємства, яке, згідно з параграфом 10, вирішує не складати консолідованих фінансових звітів, у цих окремих фінансових звітах слід розкривати:

a)   той факт, що ці фінансові звіти є окремими фінансовими звітами; факт використання звільнення від консолідації; назву та країну реєстрації або розташування суб’єкта господарювання, консолідовані фінансові звіти якого були складені для оприлюднення відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; адресу, за якою можна отримати ці консолідовані фінансові звіти;

б)  перелік суттєвих інвестицій у дочірні, спільно контрольовані та асоційовані підприємства із зазначенням їх назви, країни реєстрації або розташування, частки власності та частки утримуваного права голосу, якщо воно відрізняється від частки власності;

в)   характеристику методу, використаного для обліку інвестицій, зазначених у підпункті б).

43. Якщо материнське підприємство (інше, ніж материнське підприємство, визначене в параграфі 42), контролюючий учасник з часткою у спільно контрольованому суб’єкті господарювання або інвестор асоційованого підприємства складає окремі фінансові звіти, в них слід розкривати:

а) той факт, що ці фінансові звіти є окремими фінансовими звітами, і причини їх складання, якщо це не вимагається законодавством;

б)  перелік суттєвих інвестицій в дочірні, спільно контрольовані та асоційовані підприємства із зазначенням їх назви, країни реєстрації або розташування, частки власності та частки утримуваного права голосу, якщо воно відрізняється від частки власності;

в)   характеристику методу, використаного для обліку інвестицій, зазначених у підпункті б),

і вказувати, які фінансові звіти були складені відповідно до параграфа 9 цього Стандарту, МСБО 28 та МСБО 31, які на них поширюються.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  28

«Інвестиції в асоційовані підприємства »

Розкриття інформації

  1. Слід розкривати таку інформацію:

а)       справедливу вартість інвестицій в асоційовані підприємства, щодо яких публікуються котирування цін;

б)       підсумкову фінансову інформацію асоційованих підприємств, включаючи сукупні суми активів, зобов’язань, доходів та прибутку чи збитку;

в)       причини, з яких припущення про те, що інвестор не має суттєвого впливу, спростовується, якщо інвестор утримує (прямо чи непрямо, через дочірні підприємства) менше 20% права участі об’єкта інвестування в голосуванні чи потенційного права участі в голосуванні, але вважає, що має суттєвий вплив;

г)       причини, з яких припущення про те, що інвестор має суттєвий вплив, спростовується, якщо інвестор утримує (прямо чи непрямо, через дочірні підприємства) 20 або більше відсотків права участі об’єкта інвестування в голосуванні чи потенційного права участі в голосуванні, але вважає, що не має суттєвого впливу;

ґ)        звітну дату фінансових звітів асоційованого підприємства, якщо ці фінансові звіти використовуються при застосуванні методу участі в капіталі та відображають стан на звітну дату або за період, що відрізняються від звітної дати та періоду фінансових звітів інвестора, а також причини використання різної звітної дати або різного періоду;

д)       характер та ступінь будь-яких важливих обмежень (наприклад, тих, що є наслідком угод про позики або регулятивних вимог) щодо здатності асоційованих підприємств передавати кошти інвесторові у формі дивідендів грошовими коштами або повернення позик чи авансових платежів;

е)       невизнану частку збитків асоційованого підприємства за період та на кумулятивній основі, якщо інвестор припинив визнання своєї частки в збитках асоційованого підприємства;

є)       той факт, що асоційоване підприємство не відображається в обліку із застосуванням методу участі в капіталі згідно з параграфом 13;

ж)      підсумкову фінансову інформацію асоційованих підприємств, окремо або за групами, що їх не відображають в обліку із застосуванням методу участі в капіталі, включаючи суми сукупних активів, сукупних зобов’язань, доходів та прибутку або збитку.

  1. Інвестиції в асоційовані підприємства, які відображаються в обліку із застосуванням методу участі в капіталі, слід класифікувати як непоточні активи. Інформацію про частку інвестора в прибутку або збитку таких асоційованих підприємств та балансову вартість таких інвестицій слід розкривати окремо. Інформацію про частку інвестора в будь-якій припиненій діяльності таких асоційованих підприємств також слід розкривати окремо.
  2. Частка інвестора в змінах, що були визнані в інших сукупних прибутках асоційованого підприємства, має визнаватися інвестором в іншому сукупному прибутку.
  3. Згідно з МСБО 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”, інвесторові слід розкривати таку інформацію:

а)       свою частку в непередбачених зобов’язаннях асоційованого підприємства, за які він несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами;

б)        такі непередбачені зобов’язання, які виникають унаслідок роздільної відповідальності інвестора за всіма або частиною зобов’язань асоційованого підприємства.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  29

«Фінансова звітність в умовах гіперінфляції »

Розкриття інформації

39.              Слід розкривати таку інформацію:

а)       факт, що фінансові звіти і відповідні дані для попередніх періодів були перераховані згідно зі зміною загальної купівельної спроможності функціональної валюти і, як наслідок цього, виражені в одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду;

б)       чи базуються фінансові звіти на історичній чи на поточній собівартості;

в)       ідентичність та рівень індексу цін на дату балансу і зміни індексу протягом поточного та попереднього звітного періодів.

40.       Розкриття інформації, якої вимагає цей Стандарт, необхідне для пояснення основи, на якій розглядається вплив інфляції у фінансових звітах. Розкриття інформації призначене також для надання іншої інформації, потрібної для розуміння цієї основи та остаточних сум.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  31

«Частки у спільних підприємствах»

Розкриття інформації

54.       Контролюючому учасникові окремо від суми інших непередбачених зобов’язань слід розкривати сукупну суму таких непередбачених зобов’язань (крім випадків, коли ймовірність збитків є віддаленою):

a)        будь-які непередбачені зобов’язання, понесені певним контролюючим учасником у зв’язку з його частками участі в спільних підприємствах, та його частку в кожному з непередбачених зобов’язань, понесених спільно з іншими контролюючими учасниками;

б)        свою частку непередбачених зобов’язань тих спільних підприємств, щодо яких учасник несе умовні зобов’язання; та

в)        ті непередбачені зобов’язання, які виникають тому, що контролюючий учасник несе умовні зобов’язання щодо зобов’язань інших контролюючих учасників спільного підприємства.

55.       Контролюючому учасникові окремо від інших зобов’язань слід розкривати сукупну суму таких зобов’язань щодо своїх часток у спільних підприємствах:

a)        будь-які зобов’язання капітального характеру щодо своїх часток у спільних підприємствах та своєї частки в зобов’язаннях капітального характеру, які він несе спільно з іншими контролюючими учасниками; та

б)        свою частку в зобов’язаннях капітального характеру самих спільних підприємств.

56.       Контролюючому учасникові слід розкривати перелік та надавати опис часток у важливих спільних підприємствах, а також пропорційну частину частки власності, яка утримується в спільно контрольованих суб’єктах господарювання. Контролюючому учасникові, який визначає свої частки в спільно контрольованих суб’єктах господарювання, застосовуючи постатейний формат звітності для пропорційної консолідації або метод участі в капіталі, слід розкривати інформацію про сукупні суми кожного з поточних активів, довгострокових активів, поточних зобов’язань, довгострокових зобов’язань, доходів та витрат, які пов’язані з його частками в спільних підприємствах.

57.       Контролюючий учасник повинен розкривати інформацію про метод, який він застосовує для визнання своїх часток у спільно контрольованих суб’єктах господарювання.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  32

«Фінансові інструменти: подання»

Розкриття інформації

В16-В19    [Вилучено]

В19 А.          У серпні 2005 року Рада переглянула вимоги до розкриття інформації щодо фінансових інструментів і  перенесла їх до МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття».

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  33

«Прибуток на акцію»

Розкриття інформації

70.  Суб’єктові господарювання слід розкривати:

a)  суми, використані як чисельники при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих сум з сумами прибутку або збитку, які відносяться до материнського підприємства у певному періоді. Зазначене узгодження має окремо включати вплив кожного класу інструментів, що впливає на прибуток на акцію;

б)  середньозважену кількість звичайних акцій, використану як знаменник при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих знаменників один з одним. Зазначене узгодження має окремо включати вплив кожного класу інструментів, що впливає на прибуток на акцію;

в)  інструменти (в тому числі акції, випуск яких залежить від наявності певних подій), які потенційно можуть розбавити базисний прибуток на акцію в майбутньому, але не були включені в обчислення розбавленого прибутку на акцію через їх антирозбавляючий вплив у відображеному періоді (періодах);

г)   опис операцій зі звичайними акціями або з потенційними звичайними акціями, за винятком тих операцій, які відображаються в обліку згідно з параграфом 64, які відбуваються після дати балансу і які могли б суттєво змінити кількість звичайних або потенційних звичайних акцій в обігу на кінець періоду, якби ці операції відбулися б до закінчення звітного періоду.

71.  Приклади операцій, зазначених у параграфі 70 г) охоплюють:

a)   випуск акцій за грошові кошти;

б)  випуск акцій, надходження від яких спрямовуються на погашення боргу або привілейованих акцій, які перебувають в обігу на кінець звітного періоду;

в)   викуп звичайних акцій, які перебувають в обігу;

г)   конвертацію у звичайні акції або виконання потенційних звичайних акцій в обігу на кінець звітного періоду;

ґ )  випуск опціонів, варантів або інструментів, що можуть бути конвертовані; та

д)  виконання умов, результатом яких буде випуск акцій, який залежить від наявності певних подій.

Суми прибутку на акцію за цими операціями, які відбуваються після звітного періоду, не підлягають коригуванню, оскільки ці операції не впливають на суму капіталу, яка використовується для визначення прибутку чи збитку за період.

72.  Фінансові інструменти та інші контракти, які створюють потенційні звичайні акції, можуть включати умови, що впливають на оцінку базисного та розбавленого прибутку на акцію. Ці умови можуть визначати, чи є потенційні звичайні акції розбавляючими, і якщо так, то впливати на середньозважену кількість акцій в обігу та на будь-які подальші коригування прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій. Цей Стандарт заохочує розкриття умов таких фінансових інструментів, якщо цього не вимагають інші стандарти (див. МСБО 32 “Фінансові інструменти: розкриття”).

73. Якщо суб’єкт господарювання розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію ще й суми на акцію, застосовуючи включений до звітності компонент звіту про сукупні прибутки та збитки, що відрізняється від компонента, що його вимагає цей Стандарт, такі суми слід обчислювати, застосовуючи середньозважену кількість звичайних акцій, визначену відповідно до цього Стандарту. Суми базисного та розбавленого прибутку на акцію, пов’язані з цим компонентом, слід розкривати з однаковим рівнем деталізації і подавати у примітках до фінансових звітів. Суб’єкт господарювання повинен зазначати основу, на якій він визначає чисельник (чисельники), і вказувати, що суми прибутку на акцію наведені до або після оподаткування. Якщо застосовується компонент звіту про сукупні прибутки та збитки, який не включено до звіту про сукупні прибутки та збитки окремою статтею, то слід подати узгодження застосованого компонента та статті, що наведена у звіті про сукупні прибутки та збитки.

73A     Параграф 73 застосовується також до суб’єкта господарювання, який розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію ще й суми на акцію, застосовуючи включений до звітності компонент окремого звіту про прибутки та збитки (як зазначено в параграфі 81 МСБО 1 (переглянутого в 2007 р.)), окрім звіту, передбаченого цим Стандартом.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  34

«Проміжна фінансова звітність»

Розкриття інформації

19.       Якщо проміжний фінансовий звіт суб’єкта господарювання відповідає цьому Стандарту, слід розкривати інформацію про цей факт. Проміжний фінансовий звіт не слід характеризувати як такий, що відповідає МСФЗ, якщо він не відповідає всім вимогам МСФЗ.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  36

«Зменшення корисності активів»

Розкриття інформації

126. Для кожного класу активів суб’єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію:

a)  суму збитків від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитках протягом періоду, а також статтю (статті) звіту про сукупний прибуток, до яких включають ці збитки від зменшення корисності;

б)  суму сторнувань збитків від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитках протягом періоду, а також статтю (статті) звіту про сукупний прибуток, у яких ці збитки від зменшення корисності сторнуються;

в)  суму збитків від зменшення корисності переоцінених активів, визнаних в іншому сукупному прибутку протягом періоду;

г)   суму сторнувань збитків від зменшення корисності переоцінених активів, визнаних в іншому сукупному прибутку протягом періоду.

127.  Клас активів – це група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності суб’єкта господарювання.

128.  Інформацію, що її вимагає параграф 126, можна подавати разом з іншою інформацією про цей клас активів, яку розкривають. Наприклад, цю інформацію можна включити в узгодження балансової вартості основних засобів на початок і кінець періоду, як цього вимагає МСБО 16.

129.  Суб’єктові господарювання, який застосовує МСФЗ 8, слід розкривати таку інформацію щодо кожного сегмента, відображеного у звітності

a)  суму збитків від зменшення корисності, визнану в прибутку та збитках і в іншому сукупному прибутку протягом періоду;

б)  суму сторнувань збитків від зменшення корисності, визнану в прибутку та збитках і в іншому сукупному прибутку протягом періоду.

130.  Суб’єктові господарювання слід розкривати зазначену нижче інформацію за кожним збитком від зменшення корисності, що був визнаний або сторнований протягом періоду за кожним окремим активом (включаючи гудвіл) або за кожною одиницею, що генерує грошові кошти:

a)  події та обставини, які спричинили визнання або сторнування збитку від зменшення корисності;

б)  визнану або сторновану суму збитку від зменшення корисності;

в)  для окремого активу:

i)   характер активу;

ii)  сегмент, за яким подають звітність і до якого належить актив якщо суб’єкт господарювання надає звітність за сегментами відповідно до МСФЗ 8;

г)   для одиниці, яка генерує грошові кошти:

i)   опис одиниці, яка генерує грошові кошти (наприклад, чи є вона асортиментом продукції, заводом, видом діяльності, географічним регіоном або ж сегментом, за яким надають звітність згідно з визначенням у МСФЗ 8);

ii)  суму збитку від зменшення корисності, визнану або сторновану за класом активів і (якщо суб’єкт господарювання відображає у звіті інформацію за сегментами згідно МСФЗ 8) за звітним сегментом;

iii) якщо сукупність активів для визначення одиниці, яка генерує грошові кошти, змінилася з часу попереднього оцінювання суми очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, суб’єктові господарювання слід описувати поточний та попередній спосіб об’єднання активів у сукупності, а також причини зміни способу визначення одиниці, яка генерує грошові кошти;

ґ)   чи є сума очікуваного відшкодування активу (одиниці, яка генерує грошові кошти) справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж, чи вартістю при використанні;

д)  основу, застосовану для визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж, якщо сума очікуваного відшкодування є справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж (наприклад, чи ціна продажу визначалася посиланням на активний ринок);

е)   ставку (ставки) дисконту, застосовану під час поточної оцінки та під час попередньої оцінки (якщо вона є) вартості при використанні, якщо вартість очікуваного відшкодування є вартістю при використанні.

131.  Суб’єктові господарювання слід розкривати таку інформацію про сукупні збитки від зменшення корисності і сукупні сторновані суми збитку від зменшення корисності протягом періоду, за який інформація, що її вимагає параграф 130, не подавалася:

a)  основні класи активів, на які впливають збитки від зменшення корисності і сторнування збитків від зменшення корисності;

б)  основні події та обставини, які спричинили визнання (сторнування) цих збитків від зменшення корисності.

132.  Стандарт заохочує суб’єктів господарювання розкривати інформацію про основні припущення, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування активів (одиниць, які генерують грошові кошти) протягом періоду. Однак параграф 134 вимагає від суб’єкта господарювання розкривати інформацію про оцінки, застосовані для попереднього визначення суми очікуваного відшкодування одиниці, що генерує грошові кошти, якщо до балансової вартості такої одиниці включено гудвіл чи нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації.

133.  Якщо (згідно з параграфом 84) будь-яка частка гудвілу, придбаного в результаті об’єднання бізнесу протягом періоду, не була розподілена на одиницю (групу одиниць), що генерує грошові кошти на дату підготовки звітності, то інформацію про таку суму нерозподіленого гудвілу слід розкривати разом із причинами, які пояснюють, чому ця сума залишається нерозподіленою.

Оцінки, які застосовуються для визначення сум очікуваного відшкодування для одиниць, які генерують грошові кошти і до яких належить гудвіл або нематеріальні активи, строк корисної експлуатації яких не визначений

134.  Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію відповідно до вимог пунктів а) – д) за кожною одиницею (групою одиниць), що генерує грошові кошти, для яких сума балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, є суттєвими порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строки корисної експлуатації яких не визначені, а саме:

a)  балансову вартість гудвілу, розподіленого на певну одиницю (групу одиниць);

б)  балансову вартість нематеріальних активів з невизначеними строками корисної експлуатації, розподілену на певну одиницю (групу одиниць);

в)  основу, на якій була визначена сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) (тобто вартість при використанні або справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж);

г)   якщо сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) базується на вартості при використанні, тоді слід:

i)   описувати кожне ключове припущення, на якому управлінський персонал базує прогнозні потоки грошових коштів для певного періоду, охопленого останніми бюджетами / прогнозами. Ключовими вважаються ті припущення, до яких сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) є найбільш чутливою;

ii)  описувати підхід, застосований управлінським персоналом для визначення значення (або значень) для кожного з ключових припущень, незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід, чи відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, тоді слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;

iii) зазначати період, на який управлінський персонал спрогнозував грошові потоки на основі фінансових бюджетів / прогнозів, що були схвалені управлінським персоналом. Якщо для одиниць (груп одиниць), що генерують грошові кошти, застосовується період, який перевищує п’ять років, то слід надавати пояснення, чому такий довший період є виправданим;

iv) наводити темпи зростання, використані для екстраполяції прогнозних оцінок грошових потоків для періодів, що виходять за межі останніх фінансових бюджетів / прогнозів, а також обґрунтування, яке пояснює застосування будь-якого темпу зростання, який перевищує середні показники росту для продуктів, галузей, країни (країн), у яких функціонує суб’єкт господарювання, або ринків, для яких призначається продукція певної одиниці (одиниць);

v)  наводити ставку (ставки) дисконту, застосовану для підготовки прогнозу грошових потоків;

ґ)   методологію, застосовану для визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж, якщо сума очікуваного відшкодування одиниці (одиниць) базується на справедливій вартості за вирахуванням витрат на продаж. Якщо справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж не визначається із застосуванням цін, що існують на ринку для певної одиниці (групи одиниць), то слід також розкривати таку інформацію:

i)   виклад кожного ключового припущення, на якому управлінський персонал базує своє визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Ключовими вважаються ті припущення, до яких сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) є найбільш чутливою;

ii)  опис підходу, застосованого управлінським персоналом для визначення значення (значень) для кожного з ключових припущень незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід або ж (якщо доречно) відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, то слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;

д)  якщо в результаті прийнятно можливих змін у ключових припущеннях, на яких управлінський персонал базував своє визначення суми очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць), сума балансової вартості одиниці (групи одиниць) змінюється і стає більшою, ніж сума її очікуваного відшкодування, то слід розкривати:

i)   суму, на яку розмір очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) перевищує її балансову вартість;

ii)  значення, визначені для цього ключового припущення;

iii) суму, на яку слід змінити значення, визначене для цього ключового припущення (після врахування всіх аспектів впливу цієї зміни за всіма іншими змінними показниками, що їх використовують для оцінки суми очікуваного відшкодування), щоб розмір очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) дорівнював її балансовій вартості.

135.  Якщо деякі (або всі суми) балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації розподіляються на різноманітні одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, і кожна така сума, розподілена в такий спосіб на кожну одиницю (групу одиниць), є несуттєвою порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, то цей факт слід розкривати разом із сукупною сумою балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць). Крім того, якщо суми очікуваного відшкодування будь-якої з цих одиниць (груп одиниць), а також суми балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць), є суттєвими порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, то суб’єкт господарювання повинен розкривати цей факт разом з такою інформацією:

a)  балансова вартість гудвілу, розподіленого на певну одиницю (групу одиниць);

б)  сукупна сума нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, що розподілені на ці одиниці (групи одиниць);

в)  опис ключових припущень (припущення);

г)   опис підходу, застосованого управлінським персоналом для визначення значення (значень) для кожного з ключових припущень, незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід, чи (якщо доречно) відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, тоді слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;

ґ)   якщо в результаті прийнятно можливих змін у ключових припущеннях сума балансової вартості одиниці (групи одиниць) змінюється і стає більшою, ніж сума її очікуваного відшкодування, то слід розкривати:

i)   суму, на яку сукупна сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) перевищує сукупну суму їх балансової вартості;

ii)  значення, визначені для цього ключового припущення (ключових припущень);

iii)   суму, на яку слід змінити значення, визначене для цього ключового припущення (ключових припущень), після врахування всіх аспектів впливу цієї зміни за всіма іншими змінними показниками, що їх використовують для оцінки суми очікуваного відшкодування, щоб сукупна сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) дорівнювала сукупній сумі їх балансової вартості.

136.     Останні (які були зроблені у попередньому періоді) деталізовані обчислення суми очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, можна переносити на майбутні періоди (згідно з параграфами 24 і 99) і застосовувати для перевірки зменшення корисності цієї одиниці (групи одиниць) у поточному періоді, якщо дотримано визначених умов. У такому випадку інформація стосовно цієї одиниці (групи одиниць) включається до розкриття інформації згідно з вимогами параграфів 134 і 135, які стосуються обчислення суми очікуваного відшкодування на основі інформації, перенесеної на майбутній період.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  37

«Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи»

Розкриття інформації

84. Для кожного класу забезпечення суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про:

a)  балансову вартість на початок і кінець періоду;

б)  додаткові забезпечення, здійснені протягом періоду, включаючи збільшення існуючих забезпечень;

в)  використані суми, тобто, витрачені і списані за рахунок забезпечення) протягом періоду;

г)   невикористані суми, сторновані протягом періоду;

ґ)   збільшення протягом періоду дисконтованої суми, яка виникає з плином часу, і вплив будь-якої зміни ставки дисконту.

Порівняльна інформація не вимагається.

85. Суб’єктові господарювання слід розкривати таку інформацію для кожного класу забезпечення:

a)  стислий опис характеру заборгованості і визначення очікуваного часу будь-якого вибуття економічних вигід;

б)  ознаку невизначеності в сумі або визначенні часу такого вибуття. Якщо треба подати відповідну інформацію, суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію про основні припущення щодо майбутніх подій, як це зазначено у параграфі 48;

в)  суму будь-якої очікуваної компенсації із зазначенням суми будь-якого активу, визнану для цієї очікуваної компенсації.

86. Якщо можливість будь-якого вибуття при погашенні не є віддаленою, суб’єктові господарювання слід розкривати для кожного класу непередбаченого зобов’язання на кінець звітного періоду стислу інформацію про характер непередбаченого зобов’язання і, якщо можна:

a)  оцінку його фінансового впливу, здійснену згідно з параграфами 36-52;

б)  ознаку невизначеності, пов’язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття;

в)  можливість будь-якої компенсації.

87. Визначаючи, які забезпечення або непередбачені зобов’язання можна об’єднати в один клас, треба розглянути, чи є характер статей достатньо подібним для єдиного звіту про них на виконання вимог параграфів 85 a) і б) та 86 a) і б). Отже, доречним може бути розгляд сум забезпечення, пов’язаних з гарантіями на різні вироби, як єдиного класу; але недоречним буде розглядати як єдиний клас ті суми, які пов’язані зі звичайними гарантіями, а також суми, які залежать від вирішення судових справ.

88. У випадках, коли забезпечення і непередбачені зобов’язання виникають з тієї самої сукупності обставин, суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, що її вимагають параграфи 84–86, із зазначенням зв’язку між забезпеченням і непередбаченим зобов’язанням.

89. Коли ймовірним є надходження економічних вигід, суб’єктові господарювання слід розкривати стислу інформацію про характер непередбачених активів на кінець звітного періоду і (якщо можливо) про оцінку їхнього фінансового впливу, оціненого із застосуванням принципів, визначених для забезпечень у параграфах 36–52.

90. Важливо, щоб розкриття інформації про непередбачені активи уникало таких ознак імовірності виникнення доходу, які вводять в оману.

91. У випадках, коли будь-яка інформація, що її вимагають параграфи 86 і 89, не розкривається, цей факт слід наводити.

92.       У надзвичайно рідкісних випадках можна очікувати, що розкриття деякої або всієї інформації, що її вимагають параграфи 84–89, завдасть серйозної шкоди позиціям суб’єкта господарювання в суперечці з іншими сторонами щодо предмету забезпечення, непередбаченого зобов’язання чи непередбаченого активу. В таких випадках суб’єктові господарювання можна не розкривати інформацію, але слід розкривати загальний характер суперечки, а також той факт, що інформація не була розкрита, і причини цього.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  38

«Нематеріальні активи»

Розкриття інформації

118.  Суб’єкт господарювання розкриває таку інформацію для кожного класу нематеріальних активів (розмежовуючи внутрішньо генеровані нематеріальні активи та інші нематеріальні активи):

a)  чи є строк корисної експлуатації невизначеним або визначеним; якщо він є визначеним – строки корисної експлуатації чи застосовані норми амортизації;

б)  методи амортизації, застосовані для нематеріальних активів з визначеними строками корисної експлуатації;

в)  валову балансову вартість та будь-яку накопичену амортизацію (об’єднану з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та на кінець періоду;

г)   статтю (статті) звіту про сукупні прибутки та збитки, в яку (які) включено амортизацію нематеріальних активів;

ґ)   узгодження балансової вартості на початок та на кінець періоду, де вказується:

і)   надходження, із зазначенням окремо надходжень від внутрішньої розробки, придбаних окремо та придбаних унаслідок об’єднання бізнесу;

іі)  активи, класифіковані як утримувані для продажу чи включені до ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5, та інші вибуття;

ііі) збільшення або зменшення протягом періоду, які є результатом переоцінки згідно з параграфами 75, 85 і 86, та збитків від зменшення корисності, визнаних чи сторнованих прямо в іншому сукупному доході згідно з МСБО 36 (якщо вони є);

iv) збитки від зменшення корисності, визнані у прибутку або збитку протягом періоду (якщо вони є) згідно з МСБО 36;

v)  збитки від зменшення корисності, сторновані у прибутку або збитку протягом періоду (якщо вони є) згідно з МСБО 36;

vi) амортизація, визнана протягом періоду;

vii) чисті курсові різниці, які виникають від переведення фінансових звітів у валюту подання та від переведення закордонних господарських одиниць у валюту подання суб’єкта господарювання;

viii) інші зміни балансової вартості протягом періоду.

119. Клас нематеріальних активів є групою активів, подібних за характером та використанням у діяльності суб’єкта господарювання. Окремі класи можуть, наприклад, включати:

a)   назви брендів;

б)  заголовки та назви видань;

в)   комп’ютерне програмне забезпечення;

г)   ліцензії та привілеї;

ґ)   авторські права, патенти та інші права на промислову власність, права на обслуговування та експлуатацію;

д)  рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи;

е)   нематеріальні активи на етапі розробки.

Зазначені класи поділяються на (об’єднуються у) менші (більші) класи, якщо це приводить до доречнішої інформації для користувачів фінансових звітів.

120.  Суб’єкт господарювання розкриває згідно з МСБО 36 інформацію про нематеріальні активи, корисність яких зменшилася, крім інформації, що її вимагає параграф 118ґ)iii)-v).

121.  МСБО 8 вимагає від суб’єкта господарювання розкривати інформацію про характер та суму зміни облікової оцінки, яка суттєво впливає у поточному періоді чи, за очікуванням, суттєво впливатиме у подальших періодах. Розкриття такої інформації може бути результатом змін:

a) оцінки строку корисної експлуатації нематеріального активу;

б)  методу амортизації

або

в)   ліквідаційної вартості.

122.  Суб’єкт господарювання також повинен розкривати:

a)  причини, внаслідок яких строк корисної експлуатації нематеріального активу оцінюється як невизначений, балансову вартість цього активу та причини, які підтверджують оцінку строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного. Наводячи ці причини, суб’єкт господарювання має описувати чинники, які відіграли суттєву роль у визначення строку корисної експлуатації активу як невизначеного;

б)  опис, балансову вартість та період амортизації, що залишився, будь-якого індивідуального нематеріального активу, суттєвого для фінансових звітів суб’єкта господарювання;

в)  для нематеріальних активів, отриманих за державним грантом та первісно визнаних за справедливою вартістю (див. параграф 44):

і)   справедливу вартість, первісно визнану для цих активів;

іі)  їхню балансову вартість;

ііі) чи оцінено їх після визнання за моделлю собівартості, чи за моделлю переоцінки;

г)   існування та балансову вартість нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та балансову вартість нематеріальних активів, заставлених як забезпечення зобов’язань;

ґ)   суму договірних зобов’язань з придбання нематеріальних активів.

123.  Якщо суб’єкт господарювання описує чинники, які відіграли значну роль у визначенні строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного, він розглядає перелік чинників у параграфі 90.

Нематеріальні активи, оцінені після визнання із застосуванням моделі переоцінки

124.  Якщо нематеріальні активи обліковуються за переоціненими сумами, суб’єкт господарювання має розкривати таку інформацію:

a)  за класом нематеріальних активів:

i)  дату чинності переоцінки;

іі) балансову вартість переоцінених нематеріальних активів;

ііі)   балансову вартість, яка була б визнана, якби переоцінений клас нематеріальних активів оцінювався б після визнання із застосуванням моделі переоцінки, визначеної у параграфі 74;

б)  суму дооцінки, яка відноситься до нематеріальних активів на початок та на кінець періоду, вказуючи зміни протягом періоду та будь-які обмеження на розподіл залишку акціонерам;

в)  методи і суттєві припущення, застосовані під час оцінювання справедливої вартості активів.

125.  З метою розкриття інформації може бути необхідним об’єднувати класи переоцінених активів у більші класи. Проте класи не об’єднуються, якщо це веде до поєднання нематеріальних активів у клас, який включає суми, оцінені як за моделлю собівартості, так і за моделлю переоцінки.

Видатки на дослідження та розробки

126.  Суб’єкт господарювання повинен розкривати сукупну суму видатків на дослідження та розробки, визнану як витрати протягом періоду.

127.  Видатки на дослідження та розробки складаються з усіх видатків, які прямо відносяться до діяльності з досліджень та розробок (див. параграфи 66 та 67, керівництво щодо типу видатків, які включаються згідно з вимогами до розкриття інформації у параграфі 126).

Інша інформація

128.  Суб’єкта господарювання заохочують (але від нього не вимагають) розкривати таку інформацію:

a)   опис будь-якого повністю амортизованого нематеріального активу, який і досі використовується;

б)        стислий опис суттєвих нематеріальних активів, контрольованих суб’єктом господарювання, але не визнаних як активи, оскільки вони не відповідали критеріям визнання, наведеним у цьому Стандарті, або оскільки вони були придбані чи генеровані до того, як версія МСБО 38 «Нематеріальні активи», видана в 1998 році, набрала чинності.

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  39

«Фінансові інструменти: визнання та оцінка»

Розкриття інформації

В25.    Вимоги до розкриття інформації, які раніше наводилися в МСБО 39, перенесено до МСБО 32[1].

Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  40

« Інвестиційна нерухомість»

Розкриття інформації

Модель справедливої вартості і модель собівартості

74. Розкриття, що подаються нижче, застосовуються на додаток до тих, що визначені в МСБО 17. Згідно з МСБО 17, власник інвестиційної нерухомості розкриває інформацію орендодавця про укладені ним орендні угоди. Суб’єкт господарювання, що утримує інвестиційну нерухомість за угодою про фінансову або операційну оренду, розкриває інформацію орендарів про фінансову оренду й орендодавців про будь-яку операційну оренду, яку надав суб’єкт господарювання.

75. Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію про:

a)  модель, яку він застосовує, – справедливої вартості або собівартості;

б)  якщо він застосовує модель справедливої вартості – чи класифікуються й обліковуються (якщо так, то за яких обставин) частки нерухомості, утримувані за угодою про операційну оренду як інвестиційна нерухомість;

в)  якщо класифікацію зробити важко (див. параграф 14) – критерії, якими користується суб’єкт господарювання для розмежування інвестиційної нерухомості і нерухомості, зайнятої власником, та нерухомості, утримуваної для продажу в ході звичайної діяльності;

г)   методи і суттєві припущення, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаючи виклад того, чи було підтверджено визначення справедливої вартості ринковими свідченнями, чи ж воно більше базувалося на інших факторах (які суб’єкт господарювання повинен розкрити) через характер нерухомості і брак зіставних ринкових даних;

ґ )  міру, якою справедлива вартість інвестиційної нерухомості (оцінена або розкрита у фінансових звітах) базується на оцінці, зробленій незалежним оцінювачем, який має відповідну професійну кваліфікацію і недавній досвід оцінки в тій самій місцевості та тієї самої категорії власності. Якщо такого оцінювання не було, цей факт слід розкрити;

д)  суми, визнані у звіті про прибутки чи збитки, щодо:

i)   доходу від оренди інвестиційної нерухомості;

ii)  прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка генерує дохід від оренди протягом періоду;

iii) прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка не генерує доходу від оренди протягом періоду;

iv) кумулятивних змін у справедливій вартості, визнаних у прибутку чи збитку після продажу інвестиційної нерухомості з пулу активів, для якого застосовується модель собівартості, до пулу активів, які відображаються за моделлю справедливої вартості (див. параграф 32В);

е)   існування і суми обмежень щодо спроможності реалізувати інвестиційну нерухомість або перевести дохід і надходження від продажу;

є)   контрактні зобов’язання купити, збудувати чи забудувати інвестиційну нерухомість або провести ремонт, обслуговування чи поліпшення.

Модель справедливої вартості

76. На додаток до розкриття інформації згідно з вимогами параграфа 75, суб’єкт господарювання, який застосовує модель справедливої вартості, визначену в параграфах 33-55, повинен також розкривати інформацію про узгодження балансової вартості інвестиційної нерухомості на початок і кінець періоду, показуючи таке:

a)  збільшення вартості, розкриваючи окремо збільшення внаслідок придбання і ті, що виникають у результаті капіталізації подальших видатків, визнаних у балансовій вартості активу;

б)  збільшення вартості внаслідок придбання шляхом об’єднання бізнесу;

в)  активи, класифіковані як такі, що утримуються для продажу або ж включені до ліквідаційної групи, класифікованої як така, що утримується для продажу, згідно з МСФЗ 5 та з іншим вибуттям;

г)   чисті прибутки або збитки від коригування справедливої вартості;

ґ)   чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів закордонного суб’єкта господарювання в іншу грошову одиницю подання інформації або при переведенні фінансових звітів закордонної одиниці у грошову одиницю суб’єкта господарювання, що звітує;

д)  передачі права нерухомості до запасів (та із запасів) і нерухомості, зайнятої власником;

е)   інші зміни.

77. При суттєвому коригуванні отриманої оцінки інвестиційної нерухомості для відображення у фінансових звітах (наприклад для уникнення подвійного врахування активів або зобов’язань, що визнаються як окремі активи або зобов’язання, як зазначено у параграфі 50) суб’єкт господарювання повинен розкривати узгодження між отриманою і скоригованою оцінками, включеними до фінансових звітів, окремо показуючи сукупну суму будь-яких визнаних за орендою зобов’язань, які були додані, і будь-які суттєві коригування.

78. У виключних випадках, про які йдеться в параграфі 53, коли суб’єкт господарювання оцінює інвестиційну нерухомість, застосовуючи модель собівартості згідно з МСБО 16, в узгодженні, що його вимагає параграф 76, слід розкривати суми, пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, окремо від сум, пов’язаних з іншою інвестиційною нерухомістю. Крім того, суб’єктові господарювання слід розкривати:

a)  опис інвестиційної нерухомості;

б)  пояснення того, чому справедливу вартість не можна достовірно оцінити;

в)  якщо можливо, діапазон оцінок, у якому найбільш імовірно, перебуває справедлива вартість;

г)   при вибутті інвестиційної нерухомості, що не відображається за справедливою вартістю:

i)   той факт, що суб’єкт господарювання продав інвестиційну нерухомість, що не відображалася за справедливою вартістю;

ii)  балансову вартість інвестиційної нерухомості під час продажу;

iii) суму визнаних прибутків або збитків.

Модель собівартості

79. На додаток до розкриття, що його вимагає параграф 75, суб’єкт господарювання, який застосовує модель оцінки за собівартістю, описану в параграфі 56, повинен також розкривати:

a)  застосовані методи амортизації;

б)  строк корисного використання і ставки амортизації, що застосовуються;

в)  валову балансову вартість і накопичену амортизацію (сукупно з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок і кінець періоду;

г)   узгодження балансової вартості інвестиційної нерухомості на початок і кінець періоду, що показує таке:

i)   збільшення, розкриваючи окремо ті збільшення, які виникають у результаті придбання, а також ті, що виникають у результаті капіталізації подальших видатків, визнаних як актив;

ii)  збільшення, що виникають у результаті придбання внаслідок об’єднання бізнесу;

iii) активи, класифіковані як такі, що утримуються для продажу, або ж включені до ліквідаційної групи, класифікованої як така, що утримується для продажу, згідно з МСФЗ 5 та з іншим вибуттям;

iv) амортизацію;

v)  суму визнаних збитків від зменшення корисності і суму сторнованих збитків від зменшення корисності протягом періоду згідно з МСБО 36;

vi) чисті курсові різниці, що виникають від переведення фінансових звітів в іншу валюту подання та переведення фінансових звітів закордонної одиниці в валюту подання суб’єкта господарювання, що звітує;

vii) переведення до запасів (та із запасів) і нерухомості, зайнятої власником;

viii) інші зміни;

ґ)   справедлива вартість інвестиційної нерухомості. У виключних випадках, що описуються в параграфі 53, коли суб’єкт господарювання не може достовірно визначити справедливу вартість інвестиційної нерухомості, він повинен розкривати:

i)   опис інвестиційної нерухомості;

ii)  пояснення того, чому справедливу вартість не можна достовірно визначати;

ii)                якщо це можливо, діапазон оцінок, у якому найбільш імовірно перебуває справедлива вартість.


Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку  41

«Сільське господарство»

Розкриття інформації

Загальна інформація

40. Суб’єктові господарювання слід розкривати сукупний прибуток чи збиток, що виникає протягом поточного періоду при первісному визнанні біологічних активів чи сільськогосподарської продукції або внаслідок зміни справедливої вартості мінус витрати на продаж біологічних активів.

41. Суб’єктові господарювання слід надавати опис кожної групи біологічних активів.

42. Розкриття інформації, яке вимагається в параграфі 41, може мати описову форму або форму кількісного визначення.

43. Заохочується надання суб’єктом господарювання кількісного визначення кожної групи біологічних активів, при цьому розрізняють споживні та біологічні активи-носії або зрілі та незрілі біологічні активи (якщо доречно). Наприклад, суб’єкт господарювання може розкривати інформацію про балансову вартість споживних біологічних активів та біологічних активів-носіїв за групами. Потім він може розподілити ці балансові вартості на зрілі та незрілі активи. Такий розподіл дає інформацію, яка може бути корисною при оцінці строків майбутніх грошових потоків. Суб’єкт господарювання розкриває основу здійснення такого розподілу.

44. Споживні біологічні активи – це такі біологічні активи, з яких збирають урожай у вигляді сільськогосподарської продукції або які продають як біологічні активи. Прикладами споживних біологічних активів є: худоба, призначена для виробництва м’яса; худоба, яку утримують з метою продажу; риба в рибгоспах; зернові, такі як кукурудза або пшениця; ліс, що вирощується для отримання деревини. Біологічні активи-носії – це всі біологічні активи, інші, ніж споживні; наприклад, худоба для отримання молока, виноградники, фруктові дерева та ліс, із якого отримують дрова, залишаючи частину дерев. Біологічні активи-носії не є сільськогосподарською продукцією, а радше є самовідтворюваними активами.

45. Біологічні активи можна класифікувати як зрілі біологічні активи або як незрілі біологічні активи. Зрілі біологічні активи – це ті, що набули ознак того, що їх можна зібрати як урожай (для споживних біологічних активів), або ті, з яких періодично можна збирати врожаї (для біологічних активів-носіїв).

46. Суб’єкт господарювання повинен описати (якщо це не розкрито в опублікованих фінансових звітах):

a)  характер видів своєї діяльності, у яких задіяно кожну з груп біологічних активів;

б)  нефінансові оцінки або попередні оцінки кількісних фізичних характеристик:

i)   кожної з груп біологічних активів суб’єкта господарювання на кінець періоду;

ii)  обсяг виробництва сільськогосподарської продукції протягом періоду.

47. Суб’єкт господарювання повинен розкривати методи та суттєві припущення, що застосовуються при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції на час збирання врожаю та кожної групи біологічних активів.

48. Суб’єкт господарювання повинен розкривати справедливу вартість мінус витрати на продаж сільськогосподарської продукції (зібраної як урожай протягом періоду), визначену на час збирання врожаю.

49. Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію про:

a)  наявність та балансову вартість біологічних активів, право володіння якими обмежене, а також балансову вартість біологічних активів, переданих у заставу як забезпечення зобов’язання;

б)  суму зобов’язань щодо розробки або придбання біологічних активів;

в)  стратегії управління фінансовими ризиками, пов’язаними з сільськогосподарською діяльністю.

50. Суб’єкт господарювання повинен подавати узгодження змін балансової вартості біологічних активів за поточний період (від його початку до кінця). Узгодження повинне включати:

a)  прибуток або збиток, що виникає внаслідок змін справедливої вартості мінус витрати на продаж;

б)  збільшення внаслідок придбання;

в)  зменшення, пов’язане з продажем та біологічними активами, класифікованими як утримувані для продажу (або включеними до групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу) відповідно до МСФЗ 5;

г)   зменшення внаслідок збирання врожаю;

ґ)   збільшення внаслідок об’єднання бізнесу;

д)  чисту курсову різницю, що виникає після переведення фінансових звітів у іншу валюту подання та при переведенні закордонної діяльності у валюту подання суб’єкта господарювання, що звітує;

е)   інші зміни.

51. Справедлива вартість біологічного активу мінус витрати на продаж може змінюватися внаслідок фізичних змін, а також унаслідок змін цін на ринку. Окреме розкриття фізичних та цінових змін корисне при оцінці результатів діяльності за поточний період та майбутніх перспектив, особливо, коли цикл виробництва перевищує один рік. У таких випадках суб’єктові господарювання рекомендується розкривати інформацію про величину зміни справедливої вартості мінус витрати на продаж (за групами або іншим чином), включену до чистого прибутку або збитку внаслідок фізичних або цінових змін. Така інформація загалом менш корисна в тому випадку, коли цикл виробництва менший від одного року (наприклад, при вирощуванні курчат або при вирощуванні зернових культур).

52. Біологічна трансформація веде до фізичних змін різних типів – росту, дегенерації, продукування та відтворення, – кожну з яких можна спостерігати та оцінювати. Усі ці фізичні зміни прямо пов’язані з майбутніми економічними вигодами. Зміна справедливої вартості біологічного активу внаслідок збирання врожаю є також фізичною зміною.

53. Сільськогосподарська діяльність часто зазнає кліматичного ризику, ризику хвороб та інших природних ризиків. Якщо відбудеться подія, яка веде до суттєвої статті доходу або витрат, характер та сума цієї статті розкривається відповідно до МСБО 1 “Подання фінансових звітів”. Прикладами може бути спалах вірусної хвороби, повінь, сильні посухи або морози та нашестя комах.

Розкриття додаткової інформації про біологічні активи, достовірна оцінка справедливої вартості яких неможлива

54. Якщо суб’єкт господарювання оцінює біологічні активи за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності (див. параграф 30) на кінець періоду, то для таких біологічних активів суб’єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію:

a)  опис біологічних активів;

б)  пояснення, чому неможливо достовірно оцінити справедливу вартість;

в)  якщо можливо, діапазон попередніх оцінок, у межах якого найімовірніше перебуває справедлива вартість;

г)   застосований метод амортизації;

ґ)   застосовані строки корисної експлуатації чи норми амортизації;

д)  валову балансову вартість та накопичену амортизацію (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду.

55. Якщо протягом поточного періоду суб’єкт господарювання оцінює біологічні активи за їх собівартістю за вирахуванням усієї накопиченої амортизації та всіх накопичених збитків від зменшення корисності (див. параграф 30), то суб’єкт господарювання повинен розкривати будь-який прибуток або збиток, визнаний після вибуття таких біологічних активів, а узгодження, що його вимагає параграф 50, повинне окремо розкривати суми, пов’язані з такими біологічними активами. Крім того, узгодження має містити такі суми, включені до прибутку або збитку, пов’язаного із зазначеними біологічними активами:

a)  збитки від зменшення корисності;

б)  сторнування збитків від зменшення корисності;

в)  амортизацію.

56. Якщо справедливу вартість біологічних активів, що їх раніше оцінювали за собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності, стало можливим оцінити достовірно протягом поточного періоду, то для таких біологічних активів суб’єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію:

a)  опис біологічних активів;

б)  пояснення, чому стало можливим достовірно оцінити справедливу вартість;

в)  вплив змін.

Державні гранти

57. Суб’єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію, пов’язану з сільськогосподарською діяльністю, на яку поширюється цей Стандарт:

a)  характер та розмір державних грантів, визнаних у фінансових звітах;

б)  невиконані умови та інші непередбачені події, що супроводжують державні гранти;

в)      очікувані значні зменшення розміру державних грантів.


Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 1

“Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності”

Основні характеристики МСФЗ

В3 Цей МСФЗ застосовується, коли суб’єкт господарювання вперше застосовує МСФЗ і при цьому чітко та беззастережного висловлюється про відповідність МСФЗ.

В4 Загалом цей МСФЗ вимагає від суб’єкта господарювання відповідності кожному МСФЗ, який є чинним на кінець першого звітного періоду за МСФЗ. Зокрема цей МСФЗ вимагає від суб’єкта господарювання у своєму звіті про фінансовий стан за МСФЗ на початок періоду, який він встановлює як відправну точку для обліку за МСФЗ:

a)   визнавати всі активи та зобов’язання, що їх визнання вимагають МСФЗ;

б)  не визнавати статті як активи або зобов’язання, якщо МСФЗ не дозволяє такого визнання;

в)   перекласифіковувати статті, які він визнав за попередніми ЗПБО як один тип активу, зобов’язання або компонента власного капіталу, але які є іншим типом активу, зобов’язання або компонента власного капіталу за МСФЗ;

г)   застосовувати МСФЗ при оцінюванні всіх визнаних активів та зобов’язань.

В5 Цей МСФЗ дає обмежені звільнення від цих вимог у певних випадках, коли вартість дотримання цих вимог, імовірно, перевищує вигоди для користувачів фінансових звітів. МСФЗ також забороняє ретроспективне застосування МСФЗ в деяких випадках, зокрема там, де ретроспективне застосування вимагало б суджень управлінського персоналу щодо минулих умов після того, як результат певної операції вже відомий.

В6 Цей МСФЗ вимагає розкриття інформації, яка пояснює, як перехід з попередніх ЗПБО на МСФЗ впливав на відображений у звітності фінансовий стан, фінансові результати і грошові потоки суб’єкта господарювання.

В7 Суб’єкт господарювання повинен застосовувати цей МСФЗ, якщо його перші фінансові звіти за МСФЗ складені за період, який починається 1 липня 2009 року або після цієї дати. Застосування до цієї дати заохочується.

РОЗКРИТТЯ

Порівняльна інформація

ОВ85         МСБО 1 вимагає від суб’єкта господарювання розкривати порівняльну інформацію (за МСФЗ) за попередній період. Дехто пропонував, щоб суб’єкт господарювання, який уперше застосував МСФЗ, розкривав порівняльну інформацію за більше ніж один попередній період. Для суб’єктів господарювання, які вже застосовують МСФЗ, користувачі, як правило, мають доступ до фінансових звітів, складених на основі порівняння за кілька років. Однак це не стосується суб’єкта господарювання, який уперше застосував МСФЗ.

ОВ86         Проте Рада не вимагала від суб’єкта господарювання, який уперше застосував МСФЗ, подавати порівняльну інформацію в більшому обсязі, ніж це вимагає МСБО 1, оскільки така вимога призвела би до понесення витрат, які не відповідали би вигодам для користувачів та збільшила би ризик того, що укладачам довелося б робити довільні припущення при застосуванні ретроспективного підходу

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 2

“Платіж на основі акцій”

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

44  Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію, яка дасть змогу користувачам фінансових звітів зрозуміти характер і обсяг угод, платіж за якими здійснюється на основі акцій, які існували протягом відповідного періоду.

45  Для реалізації принципу, викладеного у параграфі 44, суб’єкт господарювання повинен розкривати щонайменше таку інформацію:

a)   опис кожного виду угоди, платіж за якою здійснюється на основі акцій, що існувала в будь-який момент протягом відповідного періоду, включаючи загальні умови кожної з угод, як-от вимоги для набуття права, максимальний строк наданих опціонів і метод розрахунку (наприклад, грошовими коштами або інструментами власного капіталу). Суб’єкт господарювання із суттєво подібними угодами, платіж за якими здійснюється на основі акцій, може об’єднувати цю інформацію, якщо немає потреби в окремому розкритті кожної угоди для дотримання принципу, наведеного у параграфі 44;

б)  кількість і середньозважені ціни виконання опціонів на акції за кожною з наведених далі груп опціонів:

i)   непогашені на початок періоду;

ii)  надані протягом періоду;

iii) утрачені протягом періоду;

iv) здійснені протягом періоду;

v)  строк яких закінчився протягом періоду;

vi) непогашені на кінець періоду;

vii) такі, що підлягають здійсненню в кінці періоду;

в)   для опціонів на акції, які були здійснені протягом періоду, – середньозважену ціну акції на дату здійснення. Якщо протягом періоду опціони здійснюються на регулярній основі, суб’єкт господарювання може розкривати середньозважену ціну акції протягом зазначеного періоду;

г)   для опціонів на акції, які були непогашені на кінець періоду, – діапазон цін виконання і середньозважений строк дії, що залишився згідно з контрактом. Якщо діапазон цін реалізації широкий, тоді непогашені опціони слід розподілити на категорії, які дадуть змогу оцінити кількість і строк додаткових акцій, які можуть бути випущені, і грошових коштів, які можуть бути отримані після здійснення цих опціонів.

46  Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію, яка дасть змогу користувачам фінансових звітів зрозуміти, як протягом періоду визначалася справедлива вартість отриманих товарів чи послуг або справедлива вартість наданих інструментів власного капіталу.

47  Якщо суб’єкт господарювання оцінював справедливу вартість отриманих товарів чи послуг як відшкодування за інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання за непрямим методом шляхом посилання на справедливу вартість наданих інструментів власного капіталу, то для дотримання принципу, наведеного в параграфі 46, суб’єкт господарювання повинен розкривати щонайменше таку інформацію:

a)   для опціонів на акції, наданих протягом періоду, – середньозважену справедливу вартість цих опціонів на дату оцінки та інформацію щодо способу оцінки цієї справедливої вартості, у тому числі:

i)   застосовану модель ціноутворення опціону, включаючи середньозважену ціну акції, очікувану зміну, строк чинності опціону, очікувані дивіденди, безризикову ставку відсотка та будь-яку іншу інформацію стосовно цієї моделі, у тому числі застосований метод і припущення, зроблені для відображення впливів у результаті очікуваного дострокового здійснення;

ii)  спосіб, у який була визначена очікувана зміна, включаючи пояснення міри, якою очікувана зміна ґрунтувалась на історичних змінах;

iii) зазначити, чи були включені (і як саме) до оцінки справедливої вартості інші риси наданого опціону, такі як стан ринку;

б)  щодо інших інструментів власного капіталу, наданих протягом періоду (тобто інших інструментів, ніж опціон на акції), – кількість та середньозважену справедливу вартість цих інструментів власного капіталу на дату оцінки та інформацію щодо методу оцінки цієї справедливої вартості, у тому числі:

i)   як саме була визначена справедлива вартість, якщо її оцінка не базувалася на наявній ринковій ціні;

ii)  чи були включені до оцінки справедливої вартості очікувані дивіденди і як саме;

iii) чи були включені до оцінки справедливої вартості будь-які інші надані інструменти власного капіталу і як саме;

в)   для угод, оплата за якими здійснюється на основі акцій, до яких були внесені зміни протягом періоду:

i)   пояснення стосовно цих змін;

ii)  приріст справедливої вартості (як результат цих змін);

iii) інформація щодо оцінки застосовної наданої справедливої вартості, відповідно до вимог, що наведені вище в пунктах a) і б) (якщо це доречно).

48  Якщо протягом періоду суб’єкт господарювання прямо оцінював справедливу вартість отриманих товарів чи послуг, цей суб’єкт господарювання повинен розкривати, як була визначена така справедлива вартість (наприклад, чи оцінювали справедливу вартість за ринковою ціною товарів чи послуг).

49  Якщо суб’єкт господарювання спростував припущення, наведене в параграфі 13, він має розкривати цей факт і наводити пояснення причин спростування цього припущення.

50  Суб’єкт господарювання повинен розкривати інформацію, яка дасть змогу користувачам фінансових звітів зрозуміти вплив операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, на прибутки чи збитки суб’єкта господарювання за період і на його фінансовий стан.

51  Для дотримання принципу, наведеного в параграфі 50, суб’єкт господарювання повинен розкривати щонайменше таку інформацію:

a)   загальну суму витрат, визнаних за період, що виникли в результаті операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, за якими отримані товари чи послуги не відповідають критеріям визнання як активи, у результаті чого вони були негайно визнані як витрати, включаючи окреме розкриття тієї частки загальних витрат, яка виникає в результаті операцій, відображених в обліку як операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій з використанням інструментів власного капіталу;

б)  щодо зобов’язань, які виникають у результаті операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій:

i)   загальну суму балансової вартості на кінець періоду;

ii)  загальну внутрішню вартість на кінець періоду тих зобов’язань, за якими на кінець періоду контрагент набув право на грошові кошти та на інші активи (наприклад, набуті права на приріст вартості акції).

52  Якщо інформація, розкриття якої вимагає цей Стандарт, не відповідає принципам, визначеним у параграфах 44, 46 та 50, то суб’єкт господарювання повинен розкривати таку додаткову інформацію, яка потрібна для виконання цих вимог.

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 3

“Об’єднання бізнесу”

Розкриття інформації

59     Покупець розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансових звітів оцінити строк платежу та фінансовий вплив об’єднання бізнесу, що відбувається:

а) протягом поточного звітного періоду,

або

б) після кінця звітного періоду, але до затвердженням фінансових звітів до випуску.

60             Для відповідності меті, наведеній у параграфі 59, покупець розкриває інформацію, зазначену в параграфах Б64—Б66.

61 Покупець розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансових звітів оцінити фінансовий вплив коригувань, визнаних у поточному звітному періоді, що стосуються об’єднання бізнесу, яке відбулося в поточному або попередньому звітному періоді.

62             Для відповідності меті, наведеній у параграфі 61, покупець розкриває інформацію, зазначену в параграфі Б67.

63             Якщо розкриття конкретної інформації, що його вимагає цей та інші МСФЗ, не відповідає цілям, установленим у параграфах 59 і 61, покупець розкриває іншу додаткову інформацію, необхідну для відповідності таким цілям.


Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 4

“Страхові контракти”

Розкриття

42  Суб’єкт господарювання може не застосовувати вимоги цього МСФЗ щодо розкриття інформації до порівняльної інформації, що стосується річних періодів, які розпочалися до 1 січня 2005 року, за винятком розкриття інформації, якого вимагає параграф 37a) та б), про облікові політики та визнані активи, зобов’язання, дохід та витрати (та про рухи грошових коштів, якщо використовується прямий метод).

43  Якщо застосування конкретної вимоги в параграфах 10-35 стосовно порівняльної інформації, що стосується річних періодів, які розпочалися до 1 січня 2005 року, є неможливим, суб’єкт господарювання повинен розкривати цей факт. Застосування перевірки адекватності зобов’язань (параграфи 15-19) до такої порівняльної інформації також іноді може бути неможливим, хоча надзвичайно мало ймовірно, що застосування інших вимог параграфів 10-35 до такої порівняльної інформації буде неможливим. МСБО 8 пояснює термін “неможливий”.

44  Застосовуючи параграф 39 в) iii), суб’єкт господарювання не зобов’язаний розкривати інформацію про динаміку претензій більш ніж за п’ять років до закінчення першого фінансового року, в якому він уперше застосовує цей МСФЗ. Крім того, якщо тоді, коли суб’єкт господарювання вперше застосовує цей МСФЗ, підготовка інформації про динаміку претензій, які мали місце до початку першого періоду, стосовно суб’єкта господарювання, який надає повну порівняльну інформацію відповідно до цього МСФЗ, є неможливою, суб’єкт господарювання повинен розкривати цей факт.

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 5

“Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

  1. 6. Суб’єкт господарювання подає та розкриває інформацію, яка дає користувачам фінансових звітів змогу оцінити фінансові результати припиненої діяльності та вибуття непоточних активів (або ліквідаційних груп).

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 6

”Розвідка та оцінка запасів корисних копалин”

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

23  Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, яка ідентифікує та пояснює суми, визнані в його фінансових звітах, що виникають у результаті розвідки та оцінки запасів корисних копалин.

24  Для відповідності вимогам параграфа 23, суб’єктові господарювання слід розкривати таку інформацію:

а)   свої облікові політики видатків на розвідку та оцінку, включаючи визнання активів розвідки та оцінки;

б)  суми активів, зобов’язань, доходу та витрат, а також грошових потоків у результаті операційної та інвестиційної діяльності, що виникають від розвідки та оцінки запасів корисних копалин.

25  Суб’єктові господарювання слід розглядати активи розвідки та оцінки як окремий клас активів і розкривати інформацію відповідно до вимог  МСБО 16 або МСБО 38 згідно з цією класифікацією активів.

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 7

“Фінансові інструменти: розкриття”

Розкриття іншої інформації

Облікові політики

21  Відповідно до параграфа 117 МСБО 1 «Подання фінансових звітів» (переглянутого в 2007 р.), суб’єкт господарювання в стислому викладі суттєвих облікових політик розкриває інформацію про основи оцінки, що застосовувались при складанні фінансових звітів, а також інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансових звітів.

Облік хеджування

22  Суб’єктові господарювання окремо для кожного типу хеджування, описаного в МСБО 39 (тобто хеджування справедливої вартості, хеджування грошових потоків та хеджування чистих інвестицій у закордонні господарські одиниці), слід розкривати таку інформацію:

а)   опис кожного типу хеджування;

б)  опис фінансових інструментів, призначених інструментами хеджування, та їхню справедливу вартість на кінець звітного періоду;

в)   характер ризиків, що їх хеджують.

23  Стосовно хеджування грошових потоків суб’єктові господарювання слід розкривати таку інформацію:

а)   періоди, коли очікується виникнення грошових потоків і коли очікується, що вони впливатимуть на прибуток або збиток;

б)  опис прогнозованої операції, до якої попередньо застосовували облік хеджування, але яка, за очікуванням, більше не відбудеться;

в)   суму, що була визнана в іншому сукупному доході протягом періоду;

г)   суму, що була перекласифікована із власного капіталу в прибуток або збиток за період, наводячи суму, включену в кожну статтю звіту про сукупні прибутки та збитки;

ґ)   суму, що була вилучена із власного капіталу протягом періоду та включена в первісну собівартість чи іншу балансову вартість нефінансового активу або нефінансового зобов’язання, придбання чи виникнення якого було хеджованою високоймовірною прогнозованою операцією.

24  Суб’єктові господарювання слід окремо розкривати таку інформацію:

а)   у хеджуванні справедливої вартості – прибутки або збитки:

і)   від інструмента хеджування;

іі)  від об’єкта хеджування, що відноситься до хеджованого ризику;

б)  неефективність, визнану в прибутку або збитку, що виникає внаслідок хеджування грошових потоків;

в)   неефективність, визнану в прибутку або збитку, що виникає внаслідок хеджування чистих інвестицій у закордонні господарські одиниці.

Справедлива вартість

25  За винятком зазначеного в параграфі 29, для кожного класу фінансових активів та фінансових зобов’язань (див. параграф 6) суб’єктові господарювання слід розкривати справедливу вартість цього класу активів і зобов’язань у такий спосіб, який дає змогу порівнювати її з балансовою вартістю.

26  Розкриваючи справедливу вартість, суб’єктові господарювання слід об’єднувати фінансові активи та фінансові зобов’язання в класи, але слід згортати їх тією мірою, якою їхня балансова вартість згортається в звіті про фінансовий стан.

27  Суб’єктові господарювання слід розкривати таку інформацію:

а)   методи та, якщо використовується метод оцінки, припущення, що їх застосовували при визначенні справедливої вартості кожного класу фінансових активів або фінансових зобов’язань. Наприклад, якщо доцільно, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про припущення, пов’язані зі ставками попередньої плати, нормами попередньо оцінених збитків від кредитів та ставками відсотка або ставками дисконту;

б)  чи визначалася справедлива вартість (повністю чи частково) безпосередньо шляхом посилання на опубліковані ціни котирування на активному ринку, чи попередньо оцінювалася із застосуванням методу оцінки (див. параграфи КЗас71–КЗас79 МСБО 39);

в)   чи визначалася визнана справедлива вартість, чи розкрита вона у фінансових звітах в цілому або частково із застосуванням методу оцінки, що базувався на припущеннях, які не підтверджуються цінами спостережних поточних ринкових операцій з тим самим інструментом (тобто без модифікації чи переукладання) і не базуються на доступних спостережних ринкових даних. Що стосується справедливої вартості, визнаної у фінансових звітах, то якщо зміна одного або кількох із цих припущень на обґрунтовано можливі альтернативні припущення змінить суттєво справедливу вартість, тоді суб’єктові господарювання слід зазначити цей факт та розкрити вплив таких змін. З цією метою значимість оцінюватиметься відносно прибутку чи збитку і загальних активів чи загальних зобов’язань, або, коли зміни справедливої вартості визнаються в іншому сукупному доході, відносно загального власного капіталу;

г)   якщо застосовується в), слід розкривати загальну суму зміни справедливої вартості, попередньо оціненої із застосуванням такого методу оцінки, визнану в прибутку або збитку протягом періоду.

28  Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб’єкт господарювання встановлює його справедливу вартість, застосовуючи метод оцінки (див. параграфи КЗас74 – КЗас79 МСБО 39). Проте кращим свідченням справедливої вартості при первісному визнанні є ціна операції (тобто справедлива вартість компенсації, наданої або отриманої), якщо не виконуються умови, наведені в параграфі КЗас76 МСБО 39. Виявляється, що може існувати різниця між справедливою вартістю при первісному визнанні та сумою, яка була б визначена на цю дату із застосуванням методу оцінки. Якщо така різниця є, суб’єктові господарювання слід розкривати (за класом фінансового інструмента):

а)   свою облікову політику для визнання цієї різниці у прибутку або збитку з метою відображення зміни чинників (включаючи час), яку враховували б учасники ринку, встановлюючи ціни (див. параграф КЗас76A МСБО 39);

б)  сукупну різницю, яку ще слід визнати у прибутку або збитку на початок та кінець періоду, й узгодження змін у залишку цієї різниці.

29  Розкриття справедливої вартості не потрібне:

а)   наприклад, для фінансових інструментів, таких як короткострокова торговельна дебіторська та кредиторська заборгованість, коли балансова вартість є обґрунтованим приблизним значенням справедливої вартості;

б)  для інвестицій в інструменти власного капіталу, які не мають ринкової ціни котирування на активному ринку, або для похідних інструментів, пов’язаних з такими інструментами власного капіталу, що їх оцінюють за собівартістю відповідно до МСБО 39, оскільки їхню справедливу вартість не можна оцінити достовірно,

або

в)   для контракту, що містить умову дискреційної участі (як наведено в МСФЗ 4), якщо справедливу вартість такої умови не можна оцінити достовірно.

30  У випадках, описаних у параграфі 29 б) та в), суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоб допомогти користувачам фінансових звітів зробити їхні власні судження про обсяг можливих різниць між балансовою вартістю цих фінансових активів або фінансових зобов’язань та їхньою справедливою вартістю, включаючи:

а)   той факт, що інформація про справедливу вартість не була розкрита для цих інструментів, оскільки їх справедливу вартість не можна оцінити достовірно;

б)  опис фінансових інструментів, їх балансову вартість та пояснення, чому справедливу вартість не можна оцінити достовірно;

в)   інформацію про ринок для цих інструментів;

г)   інформацію про те, чи має намір суб’єкт господарювання ліквідувати ці фінансові інструменти та в який спосіб;

ґ)   факт припинення визнання фінансових інструментів, справедливу вартість яких раніше не можна було оцінити достовірно, їхню балансову вартість на час припинення визнання та суму визнаного прибутку або збитку.

Витяг з Міжнародного стандарту фінансової звітності 8

«Операційні сегменти»

Розкриття інформації

20      Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачі його фінансових звітів оцінити характер і фінансовий вплив видів економічної діяльності, якими він займається, та економічні умови, в яких він здійснює свою діяльність.

21   З метою введення принципу параграфа 20, суб’єкт господарювання за кожен період, за який подається звіт про сукупні прибутки та збитки, розкриває таку інформацію::

а)            загальну інформацію, опис якої наведений у параграфі 22;

б)           інформацію про відображений в звітності прибуток або збиток сегмента, в тому числі визначені доходи та витрати, включені до відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активи сегмента, зобов’язання сегмента та основу оцінку, як наведено в параграфах 23-27;

в)            узгодження загальних сум доходів сегмента, відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активів сегмента, зобов’язань сегмента та інших суттєвих статей сегмента з відповідними сумами суб’єкта господарювання, як зазначено в параграфі 28.

Узгодження сум у звіті про фінансовий стан за звітними сегментами із сумами в звіті про фінансовий стан суб’єкта господарювання вимагаються на кожну дату, на яку подається звіт про фінансовий стан. Інформацію за попередні періоди слід перераховувати, як наведено в параграфах 29 і 30.


[1] У серпні 2005 р. РМСБО перенесла все розкриття інформації, що стосується фінансових інструментів, до МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття».

Источник